Бігль - весела, енергійна, життєрадісна порода собак, з цікавою історією походження
Бігль відноситься до мисливських пород собак з добре розвиненим чуттям та мисливським інстинктом відстеження. На сьогоднішній день представники цієї породи найбільш поширені в США та Великій Британії, але з кожним роком, енергійний, веселий і безжурний бігль завойовує серця наших співвітчизників, тому майбутнім заводчикам буде напевно цікаво дізнатися історію походження породи та цікаві факти про бигля.
Походження, історія породи
Спочатку біглів розводили для полювання на зайців, диких кролів, лисиць, для відстеження норних хутрових звірів та пошук дичини. Відмінне природне чуття дозволяло мисливцям орієнтуватися, де знаходиться видобуток. У перекладі з англійської, Beagle означає гончак, а beagling - полювання з гончаками. Бігль - одна з найдавніших мисливських порід, з походженням якої пов'язано чимало цікавих фактів і легенд, якщо вірити яким, триколірних витривалих гончаків невеликого розміру, з міцним, м'язистим тілом і чудовим нюхом використовував для полювання король Артур. Першу згадку про породу можна зустріти у писаннях відомого історика та літописця Ксенофонта, у IV столітті до н. е.
Маленьких гончаків з доброю вдачею і сильно розвиненим мисливським інстинктом використовували для полювання в Стародавньому Римі, Греції та Іспанії, звідки вони і потрапили на територію Англії, де їх схрещували з місцевими породами мисливських собак.
Не можна не відзначити, що біглі супроводжували вченого Чарльза Дарвіна в його навколосвітніх експедиціях та морських подорожах країнами Південної Америки, Нової Зеландії та Австралії. На честь породи був названий бриг, яким подорожував Дарвін і протоку в архіпелазі Вогненна Земля.
Пізніше представники цієї породи були улюбленцями англійськоїдинастії, тому згадки про них зустрічаються у літописах, історичних нотатках часів правління Едуарда II та Генріха VIII. Біглі були улюбленими собаками Єлизавети І та Георга IV. В Англії порода з кожним роком набувала все більшої популярності, і це не дивно, тому що собаки цієї породи активні, добрі, життєрадісні, добродушні собаки, вірні компаньйони та чудові мисливці. Розвиток породи до середини 19 століття відбувався досить хаотично, і кілька разів порода перебувала навіть під загрозою зникнення з втратою основних якостей.
У той час в Англії було виведено кілька порідних різновидів, які між собою відрізнялися по масті та забарвленню. Так, у Південній частині країни розводили в основному собак триколірної масті, з міцним кістяком і довшими вухами, на півночі країни перевага надавалася «легкому», коротковухому типу з жорсткішим шерстим покривом, розвиненими плечима і короткими, міцними лапками. Північні біглі були витривалішими від південних побратимів, їм були нестрашні тернисті кущі і зарості, собаки були пристосовані до холодного, мінливого і суворого північного клімату. Але, за працездатністю та мисливськими навичками, «північні» біглі поступалися біглям, виведеним у південній частині країни.
На українських теренах представники породи вперше були помічені у 1742 році, після того, як князь Іван Щербатий придбав в Англії 62 пари чистопородних вихованців. Але, на жаль, через велику популярність українських гончаків, хортів та спанієлів, біглі не мали великої популярності.
Досягти оптимального екстер'єру та породних характеристик вийшло лише через 30-50 років, шляхом природного відбору та селекції. На початку 1890 року створили «Бігль-клуб», учасники якого приділяли велику увагу створенню породи та розвитку робітниківякостей і вже 1895 р. затвердили єдиний стандарт породи. У 1970 році в Москві було проведено міжнародну виставку собак, де було вперше представлено породу, після чого протягом двох років було виведено кілька елітних племінних груп, більшість з яких і стали попередниками сучасних біглів.
Цікаві факти про бигла
В Америці порода з'явилася в середині 1870-х років і вже в 1950 стала найпопулярнішою, з досліджень Американського клубу собаківництва.
У Міністерстві землеробства Америки є "Бригада спеціально навчених біглів", які використовуються на митницях, для огляду багажів на наявність сільськогосподарської продукції. Представники породи незамінні під час обшуку багажу на наявність наркотиків та хімічних речовин.
У США біглі беруть участь у тестуванні нових лікарських засобів та токсичних продуктів для людства.
В Австралії представників породи застосовують для знаходження вибухонебезпечних речовин та сполук, а також виявлення колоній термітів.
В Англії вивели мініатюрних представників породи, які можуть поміститися навіть на долоні дорослої людини або в кишені мисливця, не кажучи вже про те. що в мисливську сумку можна помістити 10-12 мініатюрних вихованців.
За правління королеви Англії Єлизавети, в розпліднику були біглі, шерсть яких була кучерявою і нагадувала дріт.
Існує помилкова думка, що біглі походять від фоксхаундів.