Бог добрий
ніхто не добрий, як тільки один Бог (Лук.18:19)
Чому Бог припускає трагічні події? Чому Він припускає народження дітей з відхиленнями? Чому Він припускає бурхливі війни? Якщо Бог може запобігти подібним тяготам і стражданням, чому не робить цього?
Ось класична постановка проблеми: або Господь всемогутній, але не абсолютно благий, і тому не зупиняє зло. Або Він благий, але не всемогутній, і тому не може зупинити зло. І загальна тенденція — звинуватити у проблемах усього світу Бога, зробити Його тим, хто так чи інакше відповідає за все, що відбувається.
«Якщо Бог такий добрий і люблячий,» кажуть люди, «чому Він припускає існування зла?» Щоправда, лише заявляючи таким чином, насправді вони кажуть, що не вірять у те, що Бог добрий та люблячий.
Ставлячи під питання Божу доброту і любов, ми по суті говоримо, що знаємо про них більше за Нього. Насправді ж Бог не стає благим через нашу думку про Нього, чи через нашу особисту згоду з Його діями чи Його словами. Він також став добрим не тому, що ми за це проголосували, або всі разом з цим погодилися.
Бог благий, бо Бог сказав, що Він благий. І це не питання голосування.
Чи бачите, Бог благий незалежно від того, вірю я в це чи ні, і Він один — остання судова інстанція. Як сказав апостол Павло: «Бог вірний, а кожна людина брехлива» (Рим.3:4).
Що ж, тоді, «добре»? Добре все те, що схвалює Бог. І так само, погано — те, про що Бог сказав, що це погано. Дехто скаже: «Це логічно замкнене коло», але я назвав би це біблійною аргументацією. Слово Боже — наше джерело істини, що визначає, що є правильно і неправильно, і якими мають бути наші цінності.
Підписуйтесь:
В Ісая 1:18 ми читаємо, “Тоді прийдіть – і розсудимо, говорить Господь”. Бог каже: «Ось як Я дивлюся на це. Ви повинні це бачити так, як це бачу Я. І Він продовжує говорити нам, що Його думки вищі за наші думки, і Його шляхи вищі за наші шляхи.
Він благ. Якщо ви не приймете це вихідною точкою, то ні до чого не прийдете.