Брехня. Комедія (Переклад М. Кудінова)

* ( " Брехня " був поставлений в театрі " Марі " в 1642 року. Сам Корнель спочатку вважав, що він наслідує в цій комедії Лопе де Вега, але комедія " Сумнівна правда " (La Verdatl sospechosa), сюжет якої по-своєму використовував Корнель у "Бреху", належить не Лопі де Вега, а Хуану Руїсу де Аларкону.

Імена Лукреції та Ізабелли (в іспанській п'єсі – Ісавель) – єдине, що запозичив Корнель у іспанського комедіографа. Він створив п'єсу суто французьку, перенісши дію Париж і зобразивши у ній французькі звичаї на той час. П'єса було видано 1644 року.

в українському перекладі публікується вперше.)

Я підношу вам пієсу, чий стиль настільки відрізняється від попереднього стилю, що важко повірити, ніби обидві вони написані однією і тією ж рукою протягом однієї зими. Такі ж спонукальні причини, що змусили мене над ними працювати. Я написав "Помпея", щоб задовольнити тих, хто не знаходив вірші "Полієвкту" такими ж сильними, як вірші "Цинни", і щоб показати їм, що я здатний знову здобути урочистість, коли сюжет мені це дозволяє; я написав "Бреху", щоб виконати побажання тих, хто, як всякий француз, любить зміни і хто, після такої кількості серйозних поем, якими перо наших найкращих поетів збагатило сцену, просив мене створити щось веселіше, призначене тільки для розваги. У першому випадку я намагався показати, чого можуть досягти велич думки і сила віршів без допомоги захоплюючого сюжету; у цьому ж пієсі я хотів використати захоплюючий сюжет, не підкріплюючи його силою віршів. До того ж, будучи завдячуючи своєю початковою репутацією комічному жанру, я не міг повністю розлучитися з ним, виявивши цим своєрідну невдячність. Як і в ті роки, коли, ризикнувшипокинути комедію, я не наважився покластися тільки на свої сили і, щоб піднятись до трагедії, вирішив спертися на великого Сенека, у якого мною запозичено все те виняткове, що він вклав у свою "Медею", так і тепер, при поверненні від героїчного до наївному, я не наважився спуститися з такої висоти без допомоги надійного провідника: я довірився знаменитому Лопе де Вега зі страху заблукати на поворотах таких численних інтриг нашого Бреха.

Одним словом, тут лише копія чудового оригіналу, створеного Лопе де Вега та названого ним "la Verdad sospechosa"; довіряючись Горацію, який дає поетам право наважуватися так само, як і художникам, я думав, що, незважаючи на війну двох корон*, мені дозволено мати справи в Іспанії. Якщо діяльність такого роду - злочин, то я вже давно в ньому замішаний, і йдеться тут не тільки про "Сіду", де я скористався допомогою дона Гільєна де Кастро, але також і про "Медею", про яку було говорено вище, і навіть про "Помпеї": бажаючи скористатися допомогою двох латинян, я насправді знайшов підтримку у двох іспанців, так як Сенека ** і Лукан *** - обидва з Кордови ****. Той, хто не захоче пробачити мені зносини з нашими ворогами, повинен буде погодитися, принаймні, на те, що я їх пограбував; і нехай вважають це крадіжкою чи запозиченням, мені настільки це сподобалося, що я не маю жодного бажання на цьому зупинитися. Думаю, ви погодитеся зі мною і не станете менше за мене поважати.

* (. незважаючи на війну двох корон. - У роки регентства Анни Австрійської тривали розпочаті при Рішельє війни Франції з Іспанією та з Австрією, могутність яких загрожувала національній цілісності Франції.)

**** (Кордова - місто в Андалусії.)

вашим покірним слугою.

Хоча ця комедія, як інаступна за нею, придумані Лопе де Вега, я не уявляю вам їх у тому ж порядку, як "Сіда" та "Помпея", де в першому випадку ви бачили іспанські вірші, а в другому - латинські, які я переклав чи написав у наслідування Гільєну де Кастро та Лукану. Хоча я багато чого запозичив із чудового оригіналу, але оскільки події повністю мною перенесені в іншу країну, а персонажі переодягнуті у все французьке, то замість задоволення на вас чекає розчарування.

* (. про війну з Німеччиною. - Мається на увазі Тридцятирічна війна (1618-1648), в яку Франція вступила в 1635 проти імперії Габсбургів.)

** ( . р. р. Хейнсіус і Бальзак. в їх знаменитій суперечці. - Йдеться про багаторічну полеміку Геза де Бальзака (див. прим. до стор. 86) з голландським гуманістом Даніелем Хейнсіусом (1580-1655) з приводу трагедії "Herodes infanticida". Бальзак відповів на цю трагедію в 1636 р. "Мовою про трагедію пана Хейнсіуса".)

*** ( . у виданні, випущеному світ Ельзевірами в Лейдені. - Тобто у виданні " Брехуна " 1645 р. )

IN PRAE STANTISSIMI РОНТАЄ GALLICI GORNELII COMEDIAM, QUAE INSCRIBITUR MENDAX *

* ( ПРО КОМЕДІЮ, НАЗВАНУ "БРЕХНЯ" І НАПИСАНУ ЗНАМЕНИТИМ ГАЛЛЬСЬКИМ ПОЕТОМ КОРНЕЛІУСОМ

Константер. 1645 (лат).

* ( Менандр - грецький комедіограф IV в. до н. е., один із творців жанру новоатичної комедії, яка являла собою комедію характерів. Його твори, що дійшли до нас у фрагментах, вже в античній критиці розцінювалися як зразок відточеного і водночас стриманого комічного стилю.)

** (Теренцій - римський комедіограф II ст. До н. Е. Теренцій наслідував Менандру; його комедії відрізняються майстерною побудовою інтриги, витонченістю стилю, єдністю плану.)

*** (Плавт – римський комедіограф III ст. дон. е. Плавт писав свої комедії з грецьких оригіналів, але його манері притаманні живий народний гумор, не стиснутий вимогами пристойності, і свобода висловлювання.)

Г-НУ КОРНЕЛЯ ПРО КОМЕДІЮ "БРЕХНЯ"

* (Константер - так Зюїліхем підписував свої голландські вірші.)

* (Репліка убік (італ.).)

** (Тюїльрі - великий парк у Парижі навколо палацу, який був резиденцією королів до будівництва Версаля.)

Жеронт,отець Доранта.

Дорант,син Жеронта.

Альсіп,друг Доранта та коханий Клариси.

Філіст,друг Доранта та Альсіпа.

Клариса,кохана Альсіпа.

Лукреція,подруга Клариси.

Ізабелла,служниця Клариси.

Сабіна,покоївка Лукреції.

Клітон,слуга Доранта.

Лікас,слуга Альсіпа.

Дія відбувається у Парижі.

При копіюванні матеріалів проекту обов'язково ставити посилання на сторінку джерело: