Чи можна носити одяг та речі після померлого родича
На жаль, смерть періодично відвідує кожну родину. Сховатись від неї назавжди неможливо. І люди часто залишають собі на згадку про батька, бабусю, дядька якусь особливо дорогу для них річ. Це може бути улюблений халат бабусі або светр тата. Людині здається, що рідна десь тут, поряд, адже речі ще зберігають її запах. І часом, одягнувши светр батька, дочка усією своєю істотою відчуває присутність батька десь поруч. Але є одна народна прикмета, яка рекомендує обережніше поводитися з речами покійного. Відповідно до неї речі померлого краще не чіпати і не вдягати. Чому?
Астрологи та біоенергетики вважають, що одяг та будь-які предмети, якими користувалася людина, зберігають її енергетику. Ось тільки в тих, хто поки що живе у світі живих, і в тих, хто вже покинув його, енергетика різна. У живих вона світла. Смерть має темну енергетику. Своєрідне негативне поле формується навколо всього, чим володів покійний: речей, одягу, капців, шарфів. А також серйозніших предметів побуту: деталей інтер'єру, меблів, та й загалом – квартири.
Тому той, хто ризикне приміряти речі покійного, може спричинити горе і хвороби. Начебто б логічне пояснення, правда? Але тоді виникає питання, на яке знавці потойбіччя не можуть дати однозначної відповіді. А як бути тоді з квартирою? З машиною? З дачею та іншим «вагомим» майном покійного? Виходить, треба відмовлятися від спадщини? Але ніхто цього не робить, а тим часом масових смертей та тяжких захворювань серед спадкоємців не спостерігається.
Є у біоенергетиків одне зауваження щодо цього. Деякі з них стверджують, що не можна носити тільки ті речі, які були на покійномуу день смерті. Саме цей одяг слід викинути чи спалити. А решта цілком безпечна в енергетичному відношенні, адже він користувався рештою майна за життя. Тому онуки, які вселяються в будинок покійної бабусі, нічим не ризикують.
Прикмета про речі покійного, як і решта, пов'язані з померлими, бере витоки в одному з базових страхів людини – страх смерті. Все, що має відношення до потойбічного світу, – страшне і водночас цікаве. Що там буде? Хто і що там є – якщо взагалі щось є? Ми цього не дізнаємося, допоки не переступимо кордон. Тому намагаємося убезпечити себе від незрозумілого, загадкового світу смерті та небуття. Швидше за все, такі прикмети житимуть серед людей вічно.
Вірити чи не вірити їм – справа кожного. Якщо ви боїтеся «запросити в будинок» нещастя, одягнувши шубу або хустку дорогої вам покійної родички, просто візьміть собі на згадку будь-який предмет, пов'язаний з нею: її улюблені сережки, фотографію, стареньку чашку. Тоді вона завжди буде незримо перебувати поряд з вами, але жодної небезпеки з потойбічного світу ви на себе не накликаєте.