Чи стрибає бабка Домогосподарка
Чи стрибає бабка?
Чи стрибає бабка? Кожен, кому доводилося спостерігати цих витончених комах із прозорими крилами, впевнено відповість: «Звичайно, ні!».
А ось літають бабки справді добре. Вони можуть у повітрі блискавично, різко гальмувати або, зупинившись, застигати на місці. Невипадково у вірші «Комета» А.Блок називав перші ескадрильї аеропланів «стадами сталевих бабок». Блоківське порівняння прищепилося: у сучасній мові «бабкою» називають вертольоти.
Незважаючи на високі «льотні якості», ми все ж таки називаємо бабку стрибункою. Звідки ця назва? Всім нам з дитинства знайома байка І.А.Крилова «Стрекоза і Мураха». Пострибунка СтрекозаЛіто червоне проспівала… Те, що бабка «співає», не дивно: адже вона тому й названа бабкою, що при польоті «стукоче» своїми крильцями. Але чому вона у Крилова стала «стрибункою»?
Може, український байка переплутав її з якоюсь іншою комахою? Ми, справді, недалекі від істини. Це помилка, але свідома помилка. І.А.Крилов, створюючи українську байку, використав давній сюжет, який кочував з однієї країни до іншої, перш ніж потрапити до України. І в грецькому, і в латинському тексті, і в байці Лафонтена постійними дійовими особами є мураха і... цикада, або коник (французькеla cigale ). А вже останній – чудовий стрибун.
Чому ж український нечуваний перетворив коника на бабку? Тому йому важливо було підібрати слово саме жіночого роду. Він міг би, звичайно, залишити і заморську цикаду – адже вона і в українській мові представниця «легковажної» статі, але тодібайка втратила б народний колорит, на що Крилов не міг піти в епоху, коли українська літературна мова робила перші кроки на шляху зближення з народною мовою.
Щоправда, для вибору бабки за часів Крилова могла бути інша об'єктивна причина. За свідченням письменника Дм.Кобякова, у розмовній мові XVIII – початку XIX століття слово «стрекоза» могло означати і «комаху взагалі». І.А.Крилов, який точно знав живу мову, міг використати це слово в такому сенсі.
Крилатий криловський вираз виявився живучим. Згодомстрибункою-бабкою або простострибункою стали називати легковажну і вітряну особу. Саме такою була героїня оповідання А.П.Чехова «Пострибунья». Ось що означає влучно сказане слово.
Стрекоза, ставши тематичним ядром українського стійкого вираження, все-таки залишилася якимось одиночним словом-характеристикою. В інших фразеологічних зворотах ми її, мабуть, не зустрінемо. Це і зрозуміло: цикада - тварюка заморська, дивовижна. Ось і висловлювання з нею індивідуальні.