Чим вимірювати успіх християнина
У світі негайних задоволень та поверхневої краси хочеться приносити плід, який не зів'яне.
У суспільстві виміри дуже важливі. Газети та журнали рясніють інфографікою. Уряди вимагають законодавців приймати закони, ефективність яких можна виміряти. Християни теж не на іншій планеті живуть – їм також не чужі графіки, таблиці та інші інструменти демонстрації прогресу чи його протилежності у служінні та житті.
І справді, дані можуть сильно допомогти. З їх допомогою можна дізнатися, які потреби, які програми не приносять результатів. З їхньою допомогою можна дізнатися, хто з працівників неефективний. Ісус також говорив про дані для виміру результатів. Наприклад, у притчі про сіяча Він каже: «Посіяне ж на добрій землі означає того, хто чує слово і розуміє, який і буває плодоносим, так що інший приносить плід у сто крат, інший у шістдесят, а інший у тридцять» (Мат. 13:23) . У схожій притчі про доручені гроші Ісус розповідає, як пан хвалить слуг, які подвоїли його багатство (Мат.25:14-30).
Все начебто просто. Успішне служіння схоже на успішний бізнес. Прибуток збільшується у рази. Але я підозрюю – більшість християн знають, що успіх не завжди так легко виміряти. Навіть Ісус втрачав послідовників на тлі “важкого вчення”. Церква переживала часи переслідувань, коли цифри зменшувалися.
Я згадую пастора нашої церкви у маленькій американській провінції. Вона талановитий лідер, учитель та пастор. І хоча її присутність дала церкві певну стабільність, враховуючи нелегкі духовні часи в Новій Англії сьогодні, відсутність швидкого зростання нашої громади зовсім не дивує. Можна, звичайно, уявити, що в більш підходящому дляхристиянство на місці її таланти мали б більший успіх. Але особисто я дуже рада, що вона вирішила йти за Богом і служить у нашому містечку. Успіх, мабуть, не найкраще слово, яке пояснює її служіння тут. Слово «вірність» краще підходить для цього.
Я і мати, і письменник – у мене дві роботи, на яких успіх не так легко виміряти. Успіх мами навряд чи можна визначити через підрахунок кількості зачісування дитини на день, кількість сказаних дитиною «дякую», якістю шкільних оцінок чи спортивними досягненнями. Все, що мені залишається робити – вірно служити їм і довіряти Богові результати моєї праці. Так само, як письменник, я можу поставити собі за мету написати бестселер, але я майже впевнена, що таким чином я просто ігноруватиму Боже покликання. Тому що потрапити до списку бестселерів – не моя мета. Моя мета – писати книги, які зможуть протриматися у світі негайного отримання насолод. Я хочу говорити про істину та красу у світі поверхневих образів та відволікань.
Очевидно, що я – не успішний письменник. Я сподіваюся і молюся, щоб бути вірним письменником. Настільки, наскільки можливо. Я сподіваюся і молюся, що я роблю свою роботу, відповідаючи на заклик Святого Духа, і що ця праця принесе плоди.
Та й мати я не надто успішна. Але я знаю благодать Бога. Я шукаю її для себе і намагаюся віддавати моїм дітям. Я сподіваюся і молюся, що моє життя за закликом Святого Духа принесе плоди.
У церковному служінні, у письменстві, батьківстві, викладанні, будь-якій іншій професії Бог не закликає нас до успіху. Бог не закликає батьків виробляти світ досконалих дітей. Бог не закликає пасторів подвоювати кількість людей у церкві. Бог не закликає нас спочивати на лаврах у списках бестселерів. АлеБог закликає слухати Його та відповідати вірністю. І потім довіряти Йому, що наша вірна відповідь на Його заклик принесе плід.