Чому ІД ворогує з «Братами-мусульманами», Воістину
Днями іспанська газета "Ель-Конфіденсьяль" випустила огляд останнього номера журналу "Дабік", який випускає ІД. Присвячено цей номер критиці організації «Брати-мусульмани».
Назва статті вже говорить багато про що — «ихвануль-муртаддін» або українською «брати-віровідступники». Беззастережний такфір із одиничної практики улемів на масовий політичний перетворився вже давно. Гасло: «Хто не з нами – той проти нас» – відомий, проте ідеологи ІД не зупиняються тут і називають опонентів не лише ворогами, а й виводять останніх з Ісламу.
Крім того, в аналізі «Ель-Конфіденсьяль» також зазначено, що «Брати» своєю політикою підводять до небезпечної межі своїх прихильників із народу. Згідно з доктриною джихадистів, ті, хто бере участь у голосуванні, також виходять з Ісламу. Для ілюстрації наведемо цитату з Дабіка: «Іхвани — ракова пухлина на тілі умми. Вони намагаються занурити громаду мусульман у віровідступництво».
Хтось може запитати: «Який зв'язок між електоральними процедурами, ухваленими на парламентських виборах та вірою в Бога?». На думку тлумачів Корану, на яких посилається ІГ при вибудовуванні своєї ідеології - формула "vox populi - vox dei" ("Голос народу - голос Бога") неприйнятна для людей Ісламу. Господь наказує, а люди є інструментами Його волі. Вони також посилаються на наступний аят з Корану: «А хто судить не відповідно до того, що послав Аллах, є невірні».
Один з експертів «Ель-Конфіденсьяль» Габріель Гарум зазначає: «Незважаючи на те, що ми можемо спостерігати з боку єгипетської влади тенденцію до уподібнення різних носіїв ісламського проекту та подання всіх їх терористами, насправді справи інакше, прочим може свідчити жорстка полеміка між «помірними» та «радикалами». Безумовно, зауваження експерта складно описати як оригінальне, проте іноді буває незайвим вказати на очевидність, особливо для непідготовленої публіки.
Інший пункт критики – ставлення до людей інших конфесій. Відомо, що їхвани називають «братами» співвітчизників, які сповідують християнство та іудаїзм. Не лише радикалам не подобається цей елемент популістської риторики. Широка громадськість сприймає цей дружній посил лише як піар. Варто, однак, відзначити, що серед мусульман немає розбіжностей у тому, що до людей, які не ворогують з Ісламом, ставлення може і повинно бути справедливим і добросусідським, особливо якщо вони перебувають під їхньою опікою.
Важлива точка розбіжності, згадана у звіті «Ель-Конфіденсьяль» – вічне протистояння носіїв двох перспектив розвитку – еволюційної та революційної. Заклик до терпіння, поступових змін через роботу з народом, умовляння — усі ці методи «іхванів» бачаться спікерам ІД незадовільними і такими, що не відповідають «чистому» Ісламу. Невдачі останніх на цій ниві зміцнюють позиції ІД серед революційно-налаштованої молоді, яка втомилася від інертності еволюціоністів. Брати-мусульмани в якийсь момент осідлали хвилю політичних сподівань мас, але відсутність рішучих кроків на зміцнення досягнутих позицій не виправдала очікувань. Момент виявився втраченим, а разом із цим зіграв на руку реакції в особі військової хунти, вільної від інфантильних уявлень їхванів про політику. Формула «хто ціпок взяв — той і капрал» виявилася ближчою до дійсності, ніж «легітимні» процедури.
про думку вищезгаданого оглядачаГабріеля Гарума, ІД намагається скористатися розколом у лавах опонентів і залучити з їхніх лав нових прихильників. Процес поділу їхванів на «стару гвардію» і «свіжу кров» триває давно, і його кульмінацією може стати остаточний розрив та відхід молоді до радикалів. Один із найвідоміших мислителів «іхванів» Сайїд Кутб вважав, що Іслам, як всеосяжна доктрина, є апофеозом політичного нонконформізму. Важко зрозуміти, звідки у «Братів-мусульман» з'явилася компромісна ідеологія, яка виправдовує угоду.
Разом з цим, не можна не помітити, що екстремістські (орієнтовані на зовнішні емоційні прояви особистих амбіцій) тенденції в ІД часом переважають радикальні (що мають на увазі стратегію структурних перетворень). Перемога такфіристів усередині ІД може поставити хрест на радикальному проекті та призвести до поразки, як це колись уже сталося в Алжирі, хай на локальному рівні.
Резюмуючи публікацію, іспанське видання наводить прогноз професора сходознавчого факультету університету «Аліканте» Ігнасіо Орасіо: «Організація «ІГ» продовжуватиме експлуатувати виниклу анархію в регіоні для того, щоб розширити свій вплив, а також представити свою ідеологію як альтернативу політичній програмі «Братів» ».