Чому нас так складно переконати Афіша Daily
Розбираємось, чому наш мозок найчастіше не реагує на факти та аргументи — особливо коли заходить розмова про політику.
Про що мова
Коли ми стикаємося з новою інформацією, ми автоматично оцінюємо її щодо достовірності та правдивості. При цьому, якщо ми вже кваліфікували якусь інформацію як «правдиву», потім нас дуже складно переконати у зворотному та довести, що це не так. Фактчекінг вимагає значних інтелектуальних зусиль, тому, оцінюючи нову інформацію, ми, як правило, покладаємося не на факти, а на емоції та переконання.
У середині 1950-х американський психолог Леон Фестінгер та його колеги встановили, що якщо нова інформація йде врозріз із нашими переконаннями, вона викликає у нас негативні емоції, свого роду когнітивний дисонанс, і ми просто відмовляємось у неї вірити, навіть якщо вона підкріплена великою кількістю фактів. Згодом висновки Фестінгера були неодноразово підтверджені іншими дослідниками.
Сучасний психолог Том Гилович стверджує, що люди сприймають факти, що суперечать їх переконанням, як менш достовірні і, стикаючись з подібною інформацією, запитують себе: «Чи я маю в це повірити?». У той час як у ситуаціях, коли нова інформація не суперечить нашим фундаментальним переконанням, ми думаємо: «Чи можу я повірити в це?».
Чому це важливо
Чи є плюси
Що кажуть нейробіологи
Як із цим боротися
Наступного разу, коли ви зіткнетеся з новиною чи інформацією, яка йде врозріз із вашими переконаннями чи політичними симпатіями, не відмахуйтеся від неї відразу — краще перевірте ще раз джерело інформації. І якщо виявиться, що вона є достовірною, постарайтеся переосмислити свої погляди — особливоколи йдеться про щось важливе. Дослідження показують, що чим більше ми розуміємося на проблемі, тим більше помірну позицію зазвичай займаємо — не можна ділити все на чорне та біле. Також критично варто підходити і до інформації, яка однозначно збігається з вашою думкою: вона може виявитися невірною.
Ще один метод, який допоможе боротися зі сліпою вірою у власні переконання, — внесення різноманітності до своєї інформаційної дієти. Алгоритми соцмереж видають нам новини, схожі на ті, які ми раніше лайкнули. До того ж, ми схильні оточувати себе людьми, які розділяють наші смаки: це означає, що репости та записи друзів у соцмережах найчастіше ілюструють близьку нам картину світу. В результаті ми ризикуємо опинитися в повній інформаційній ізоляції від джерел, які виражають протилежну точку зору, що тільки зміцнює сліпу віру в правильність власної думки.