Чому не вдалося знизити портові збори в Україні
Перегляд методики тарифів у морських гаванях упирається у скорочення норми відрахувань прибутку АМПУ до держбюджету
Зазначається, що з початку року «Київенерго» виконала повну заміну ділянок теплових мереж загальною довжиною.
Віталія Яреми Миколи Герасим'юка, який, як стверджують
Зазначається, що з початку року «Київенерго» виконала повну заміну ділянок.
А хоч трохи пролити світло на ситуацію з портовими зборами допоміг начальник відділу стратегічного розвитку АМПУ Володимир Шемаєв, який у ході ІІ українського інфраструктурного форуму заявив, що Адміністрація веде переговори з Мінфіном та Мінінфраструктури щодо зниження норм відрахування прибутку до держбюджету з 75% до 50%.
«Зараз триває дискусія з Мінфіном, з Мінінфраструктури щодо перегляду ставки дивідендів на прибуток АМПУ хоча б з 75% до 50%, як на сьогодні передбачено для публічних акціонерних товариств», - сказав він, додавши, що зниження цієї норми принесе додатково близько 800 млн. .грн. інвестицій портовикам.
Звідки тарифи
Відповідно до Закону «Про морські порти України», розміри ставок портових зборів для кожної гавані встановлюються Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері транспорту відповідно до затвердженої нею методики. Як повідомили Бізнес-порталу UAprom в АМПУ, порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів (крім використання коштів від адміністративного збору) визначається Мінінфраструктурою.
«Водночас тимчасово, до створення такої Комісії, її функції та повноваження виконує профільне міністерство (МІУ). Відповідний наказ, яким затверджено «Порядок справляння та розміри ставок портових зборів», видано Мінінфраструктури. У ньому докладнопрописано ставки всіх портових зборів, які підлягають державному регулюванню», - зазначили в АМПУ.
Крім того, в Адміністрації нагадали, що перелік спеціальних сервісів, які підлягають держрегулюванню, затверджено КМУ. «Таких послуг існує лише чотири: забезпечення лоцманської проводки, регулювання руху суден, забезпечення проведення криголамних робіт та забезпечення доступу портового оператора до причалу, що знаходиться у господарському віданні АМПУ (крім причалу, який використовується портовим оператором на підставі договору оренди, концесії, спільної діяльності)» , - додали до АМПУ. Решта послуг у морському порту здійснюються за так званими вільними тарифами, тобто не регулюються державою.
Найвищі у світі
Натомість бізнес уже давно скаржиться на завищені тарифи в українських портах. Наприклад, ще торік гендиректор групи «Метінвест» Юрій Риженков говорив, що портові збори в Україні найвищі не лише у чорноморському регіоні, а й у світі. А Денис Морозов, директор з економіки та фінансів української промислової компанії «Інтерпайп», в інтерв'ю Бізнес-порталу UAprom заявляв: «Ми робили аналіз, і вийшло, що Україна – світовий лідер за рівнем тарифів монополій… Портові збори у нас найдорожчі у світі , навіть нема з чим порівнювати».
Проте консультант ЦТС-Консалтинг Андрій Ісаєв пояснює, що таке твердження є частково вірним. «Портові збори в Україні вищі на 30-40%, ніж у сусідніх країнах Чорноморського басейну. А от порівняно з австралійськими чи бразильськими гаванями вартість суднозаходу у нас справді вища в рази. Чому у нас такі високі портові збори — питання тих, хто їх встановлював», - каже він.
Хоча при цьому експерт погоджується з тим, що якщо порівнюватиабсолютні цифри портових зборів, то вони не будуть на користь України. «Річ у тому, що портові збори є єдиним на сьогодні легітимним джерелом розвитку та підтримки інфраструктури портів (починаючи від днопоглиблення портів і закінчуючи забезпеченням безпеки мореплавання). Держава не вкладає коштів у морську галузь та законодавчо не врегульовано питання залучення зовнішнього інвестування», - констатував він.
Крім того, як зазначив С.Савінков, величина портових зборів у загальній вартості транспортування вантажів становлять дуже невеликий відсоток, і істотно їх зміна не зможе вплинути на кінцеву вартість товару. «Якщо говорити про зниження портових зборів, то потрібна конкретика. Якщо держава, як власник активів у портовій галузі, знижує портові збори на певний відсоток, то натомість це має спричинити збільшення експортного вантажообігу, що, у свою чергу, призведе до збільшення або, як мінімум, збереження надходжень валютної виручки до держави та, відповідно, наповненню держбюджету», - наголосив експерт.
Де гроші, Зін?
Варто зазначити, що аргументи портовиків на користь збереження нинішнього рівня портових зборів дуже скидаються на доводи залізничників, які при щорічному підвищенні тарифів на перевезення вантажів посилаються на сувору необхідність інвестувати в основні фонди. У той же час бізнес здивований, чому за високих ставок портових зборів відомство не має грошей на експлуатаційну підтримку своїх об'єктів.
Тут доречно нагадати, що АМПУ у 2016 році збільшило чистий прибуток порівняно з 2015 роком на 1% до 3,854 млрд. грн. При цьому портовики ситуацію зі зносом об'єктів називають якщо не критичною, то дуже складною: основні фондизношені на 80-90%.
За її словами, для виправлення ситуації необхідно переформатувати доходну частину АМПУ так, щоби тарифи не були доходною частиною АМПУ. «Адже портові збори – це спеціальні збори, які мають йти на цільове призначення. Вони не повинні бути оподатковуваними, вони повинні бути лише цільовим призначенням і не формувати доходну частину. Тоді не буде 75%, які не йтимуть державі, не буде ПДВ та податку на прибуток, який виплачується щомісяця», - наголосила експерт.
Рятівна методика?
У той же час, як повідомив АМПУ, методика розрахунку портових зборів буде базовим документом, в якому описано алгоритм розрахунку ставок. Надалі і методика, і самі тарифи мають бути затверджені Мінінфраструктурою за погодженням із Кабміном.
Водночас уже на поточному етапі постає низка питань. Зокрема, Т.Титаренко повідомила, що в МІУ під час підготовки методики намагаються обґрунтувати ставку портових зборів за рахунок витрат, які до неї включаються. «Застерігаю ще й від того, щоб майбутня методика не повторила помилок минулого документа, коли замість того, щоб розробити якісно новий підхід до ціноутворення, показати собівартість послуг, спробували економічно обґрунтувати діючі високі ставки портових зборів», - сказала вона Бізнес-порталу UAprom .
За її словами, методику ставок необхідно розрахувати так, щоб було зрозуміло, які послуги надаватимуться за цей збір, а потім підрахувати вартість цих послуг за видатками. «Таким чином, портовий збір потрібно обґрунтувати з погляду судновласника, якому не цікаво, куди Україна витратить гроші, що надійшли від портових зборів. Йому цікаво, які послуги та за яку вартість він отримає», - констатувалавона.
У свою чергу, за словами екс-глави Миколаївського морпорту Василя Зубкова, особливість портових зборів у тому, що в інших країнах вони набагато нижчі, але держава дотує розвиток портів та інфраструктури.
Який дисконт підкинуть
До середини весни стало очевидним, що процес зменшення зборів затягуватиметься. При цьому розмір самого зниження ще більше оповитий туманом таємничості. Єдина озвучена цифра була озвучена В.Омеляном у Європейській бізнес-асоціації – на першому етапі ставки можуть впасти на 40%.
При цьому на ринку циркулюють кілька версій, чому в Мінінфраструктури планують у найближчому майбутньому знижувати ставки портових зборів. Перша та офіційна — залучення до портів вантажів чи зростання вантажопотоку загалом. За словами заступника міністра з євроінтеграції та електронного управління Віктора Довганя, зменшення тарифів допоможе українським портам стати конкурентнішими, а також стимулювати портовий бізнес нарощувати вантажопотоки.
Крім того, не виключають, що МІУ шляхом зниження портових зборів прагне завантажити поромні перевезення на лінії Чорноморськ—Поті/Батумі. За словами В.Довганя, після зменшення тарифів міністерство очікує на дзеркальні заходи від портів Грузії. «Ми розуміємо, що це приватні порти, нам неодноразово пояснювали, що тариф узгоджується на рівні приватного оператора, але щоб зробити цей маршрут конкурентним, необхідно зменшувати вартість морського фрахту», — констатував він.