Чому новачки кидають вивчати іспанську 6 головних причин Цікаве про іспанську Espalabra-online
Автор: Анастасія Стогней
Почати щось нове дуже важко, але не кинути справу на півдорозі — у мільйон разів складніше. Чому ми залишаємо почате, чого боїмося і як з усім цим упоратися? Розповідаємо на прикладі іспанської мови.
1. „У мене немає таланту до мов“
Звичне розподіл на "гуманітаріїв" і "технарів", виявляється, набагато умовніше, ніж ми звикли думати. Те саме можна сказати і про "таланти" або так званих "вроджених здібностях". Заперечувати їхнє існування не можна, але й надавати їм надмірне значення теж. Ось у цьому дослідженні, наприклад, описують цікаву схему: батьки помічають у дитини здібності до мов і з дитинства віддають його на всілякі курси. Природно, будучи дорослим, так само легко вчить нові мови. Питання лише в чому: справа в таланті або в тому, що сам навик вивчення йому прищеплювали з пелюшок.
Що робити: Не зациклюватися на всьому цьому. Примиритись з тим, що хтось схоплює все на льоту, а вам потрібен час, щоб розібратися. Ваш результат, за великим рахунком, потрібний лише вам. Ось і йдіть до нього, не поспішаючи.
2. "Я виглядаю як ідіот"
Вам напевно некомфортно, адже українською ви вільно міркуєте на складні теми, а іспанською змушені лепетати як трирічна дитина. Ви усвідомлюєте, що всі учні вашої групи відчувають те саме, але від цього не легше. "У дитинстві мені було простіше, а тепер, коли я серйозна людина, мені якось ніяково", - думаєте ви.
Що робити: Ви цього не пам'ятаєте, але в дитинстві починати нове було так само болісно. Перехід у нову школу, запис у новий гурток чи спроба влитися учужу компанію – згадуєте? Більше схоже на нічний жах, ніж на сцену із золотого дитинства. Нам завжди здається, ніби ми стоїмо на сцені, а всі навколо тільки й чекають, коли ж ми обладжуємося і записують кожен наш промах. Це не так: сьогодні дивляться на вас, завтра на когось іншого.
3. "Я все одно його ніколи не вивчу"
"Я ніколи не заговорю як той, хто вчить іспанську зі школи", "Мене завжди можна буде відрізнити від носія" - знайомо? Швидше за все, так, якщо звикли завжди бути “швидше, вище, сильніше”. Гоніть від себе ці думки. По-перше, за кілька років дійти іспанською (як, втім, і будь-якою іншою мовою) до рівня С1-С2 можна. Більше того, є відома концепція, за якою потрібно близько 7 років, щоб стати фахівцем взагалі у будь-якій галузі. Якщо так, то за життя реально стати найкращим як мінімум у 5 сферах. І взагалі аргументів на користь того, що вчитися ніколи не пізно, море. Але, можливо, знати іспанську "як носій" вам і не потрібно. Викладачі-іспанці часто наголошують на “українському перфекціонізмі”: учні страшенно засмучуються, якщо роблять навіть невеликі помилки, не дають собі вільно говорити — щоб не “оступитися” у граматиці.
Що робити: Розслабитися і зрозуміти, навіщо ви вчите іспанську. Для подорожей, спілкування з друзями чи читання? Тоді припиніть вимагати від себе те, що вам не потрібне. Розмірно занурюйтеся в мову, не замикаючись на правилах, крім єдиного: чим більше ви говорите - тим краще ви говорите. Бажаєте працювати чи навчатися в Іспанії? Тоді є сенс відточувати деталі, але робити це щодня (по 30 хвилин на день, наприклад) і дуже спокійно, не заганяючи себе в цейтнот і не сварячись за помилки. Хоча, швидше за все, навіть у цьому випадку "ідеального" іспанського від васвимагати ніхто не буде. Наприклад, найбільший університет Complutense de Madrid спокійно приймають з В1.
4. “Я не знаю, навіщо навчаю іспанську”
Що більше ви вмієте, то більше можливостей перед вами відкривається. Як це працює? Ну от наприклад, ви не вмієте водити машину, і шукаєте роботу менеджером. Логічно, що ви відразу відсіюєте вакансії, де права водія — обов'язкова вимога. І навпаки: ніхто зі знайомих не розповість вам про таку вакансію — бо знає, що водити ви не вмієте. Ось і з іспанською те саме. Якщо простіше: марних навичок не буває.
Що робити: Просто вчити іспанську, відчуваючи гордість від того, що поступово дізнаєтеся все більше і більше. І, до речі, сам процес вивчення мови розвиває ваші творчі здібності та логіку.
5. “Я спочатку маю вивчити англійську, а потім всерйоз братися за іншу мову“
Ви, можливо, звикли доводити розпочате до кінця та не розкидатися на десяток справ одночасно. Якість, звісно, похвальна. Але в цьому випадку воно може зіграти проти вас. Справа в тому, що "доучити" мову в принципі неможливо - немає конкретного орієнтиру. Навіть складання іспиту - гідна мета, але далеко не фінальна точка.
Що робити: Не пов'язувати вивчення іспанської мови з англійською чи будь-якою іншою мовою. Його ви, можливо, вчили безсистемно, без особливої мотивації та ентузіазму з боку педагога. Тут все інакше, так? Якщо ні, значить, є привід змінити викладача. У ESPALABRA, наприклад, можна сходити на купу пробних занять і вибрати свого вчителя. Не втрачайте цієї можливості, придивляйтеся скільки хочете — вас ніхто не прожене.
6. „Ну добре, переконали. Але я все одно надто зайнятий“
