Чому падають українські літаки - BBC Україна
Share this with
Зовнішні посилання відкриються в окремому вікні.
Зовнішні посилання відкриються в окремому вікні
З початку літа до України з різних причин і за різних обставин зазнали аварії шість літаків та один вертоліт Військово-повітряних сил (ВПС), загинули шість льотчиків.
Більшість катастроф сталася під час виконання планових тренувальних польотів, проте останнє падіння вертольота сталося під час параду.
Міністр оборони Сергій Шойгу доручив розібратися з причинами аварійності у військовій авіації, а використання машин цього типу призупинили до з'ясування причин їх несправностей.
Про можливі причини серії авіакатастроф в Україні ВВС Україна поговорила з українським та українським військовими експертами.
Хронологія аварій
Більше польотів
Серед можливих причин аварій: застарілість і зношеність техніки або навпаки - її новизна для пілотів, брак досвіду льотчиків, а також проблеми суто технічного характеру, такі як неякісні запчастини чи паливо, кажуть експерти.
Україна брязкає зброєю Вадим Лукашевич, незалежний український експерт
Втім, головним каталізатором того, щоб увесь цей комплекс проблем виявився саме цього літа, стало суттєве збільшення кількості польотів останнім часом, каже український незалежний авіаційний експерт Вадим Лукашевич.
"Ці катастрофи пов'язані з різким збільшенням інтенсивності польотів, які виявили проблеми, що накопичувалися роками", - зазначає він. За даними Вадима Лукашевича, кількість польотів зросла у рази, хоча точної статистики у відкритих джерелах немає.
Раніше, на початку 2000-х років, кількість годин польотів у Військово-повітряних силахУкраїна була значно меншою.
"Наприклад, льотчики дальньої авіації могли літати 30-40 годин на рік. Цього достатньо лише для того, щоб просто не забути, як керувати літаком. Зараз це змінилося", - каже Вадим Лукашевич.
Причина такого зростання тренувальних та інших польотів військової авіації, на його думку, полягає як у бажанні підвищити боєздатність ВПС, так і демонстрації Україною своїх військових потуг.
"Україна брязкає зброєю. Звичайно, це певна демонстрація сили, якщо ми говоримо про інциденти з українськими бомбардувальниками у північній Атлантиці. Також це підвищення боєздатності, адже льотчики мають літати", - пояснює експерт.
Втім, досвід не приходить одразу, попереджає інший експерт із українського Центру військово-політичних досліджень Костянтин Машовець: "На аварійність впливає і людський фактор. Пілотування літальних апаратів – це особлива навичка, якій треба вчитися та постійно підтримувати".
Модернізація армії
З 2007 року в Україні діють програми модернізації збройних сил. Вони передбачають поповнення ВПС сотнями нових літаків та гелікоптерів.
Нова техніка – ще один фактор аварійності.
Наприклад, винищувач-бомбардувальник Су-34, який зазнав аварії у Воронезькій області, - порівняно нова машина, яку армія офіційно прийняла на озброєння у 2014 році, хоча вперше в бойових умовах їх використали під час конфлікту з Грузією у 2008 році. Вертоліт Мі-28 також вважається новим.
"Коли приходить нова техніка, то природно, що вона складніша в освоєнні і завжди робить якісь сюрпризи", - застерігає Вадим Лукашевич.
Через брак коштів програми модернізації та імпортозаміщення вдається виконати не завжди МиколаСунгурівський, український військовий експерт
А за словами Костянтина Машовця, модернізація не означає моментального оновлення всієї авіатехніки: "Стара техніка нікуди не поділася і використовується. Частина її виробила свій ресурс".
Нерідко у новій техніці використовуються імпортні запчастини. Міжнародні санкції та взятий Україна курс на імпортозаміщення також можуть впливати на аварійність.
"Дуже багато йшлося про те, що Україна має достатньо коштів, щоб забезпечити свою технічну самодостатність, але виявляється це не зовсім так", - говорить військовий експерт українського Центру Разумкова Микола Сунгуровський.
Через брак коштів програми модернізації та імпортозаміщення вдається виконати не завжди, додає він.
Втім, падали влітку 2015 року та старі машини. Наприклад, бомбардувальники Ту-95, які почали літати ще 1950-х роках. Тому експерти не вважають модернізацію ключовою причиною нинішньої серії катастроф.
Що далі?
"Не думаю, що аварії раптово припиняться, адже завжди існує якась інерція процесу", - припускає Вадим Лукашевич.
Він також зазначає, що для прогнозів аварійності необхідно знати точні причини попередніх катастроф, а їхню Міноборону Україна повністю не озвучує.
Військова техніка може гинути під час війни, під час виконання будь-якого цільового завдання. А коли вона гине на парадах чи навчаннях – треба серйозно розбиратись Вадим Лукашевич, незалежний український експерт
"Наприклад, у бомбардувальника на Далекому Сході (Ту-95МС у Хабаровському краї. -Ред.) відмовили три з чотирьох двигунів. Це означає, що або паливо було поганим, або щось трапилося в системі управління". Але точно ми не знаємо", – каже експерт.
У будь-якому випадку, кажевін, українське військове керівництво має вжити не лише технічних, а й організаційних заходів для забезпечення безпеки пілотів.
"У цій ситуації найбільше шкода льотчиків. Військова техніка може гинути під час війни, під час виконання будь-якого цільового завдання. А коли вона гине на парадах чи навчаннях - треба серйозно розбиратися", - каже Вадим Лукашевич.