Чому полігон у Заполяр’ї став ядерним центром СРСР та України Історія 69-а паралель
Більшість випробувань радянської ядерної зброї проводилася на полігоні, спеціально побудованому на архіпелазі Нова Земля в Північному Льодовитому океані. Навіщо він був потрібний? Чому з'явився саме там? І що з ним зараз? Розповідає "Лента.ру".
Будівництво ударними темпами
У першій половині 1950-х років для нарощування інтенсивності ядерних випробувань підвищеної потужності Радянському Союзу вже не вистачало одного Семипалатинського полігону, терміново знадобився другий. На ньому потрібно було проводити не лише наземні, а й підземні та морські випробування. З'явилася необхідність перевіряти, як діє ядерна зброя на морські кораблі, розробляти та випробувати торпеди з ядерним зарядом.
Для пошуку відповідного місця у 1953 році було створено спеціальну комісію, до складу якої увійшли великі вчені, військові, конструктори та інженери. У результаті вибір зупинили на архіпелазі Нова Земля - він відповідав усім критеріям для будівництва стратегічного об'єкту.
Матеріали на тему
Заглянути за паркан
По-перше, географічне розташування та геологічну будову островів архіпелагу гарантували безпеку жителям найближчих до архіпелагу населених пунктів. На Новій Землі можна було проводити вибухи потужністю до 150 кілотонн, не побоюючись, що це вплине на сусідні регіони. По-друге, геологія островів та відсутність тут ґрунтових вод дозволяли повністю локалізувати в їх надрах продукти ядерного вибуху. По-третє, завдяки незамерзаючим портам у Баренцевому морі місце завжди було доступне для транспорту.
Перші випробування ядерної зброї
До 1959 на полігоні використовували вже чотири поля. Проте з 1959 року до першої половини1961-го в СРСР діяв односторонній мораторій на ядерні випробування, тому на «Об'єкті-700» вибухи не робили. За цей час США провели 30 повітряних випробувань, а Великобританія - 5, тому незабаром у Кремлі вирішили продовжити експерименти з ядерною зброєю.
Наздогнати та перегнати
За кілька тижнів після зняття мораторію на полігоні провели дві повітряні операції, запустивши ракети з Воркути до дослідних полів Нової Землі. Ще через три дні під час операції «Волга» трапилася позаштатна ситуація: через відмову висотометра бойовий снаряд спрацював у недозволеному місці та забруднив територію за межами «Об'єкта-700».
Після цього в 1962 році на полігоні провели другий і третій за потужністю ядерні вибухи в історії (24 і 21 мегатонна відповідно). Тоді ж востаннє було здійснено підводні випробування.
Нове життя полігону
На початку 1990-х на островах скоротили військові частини зенітно-ракетних військ, а техніку та особовий склад перевели на материк. Однак наприкінці 2015 року ці війська повернули на Нову Землю. Розташований тепер зенітний ракетний полк Кольського з'єднання ППО став першою повноцінною частиною Північного флоту на островах Північного Льодовитого океану.
Для захисту країни від можливої атаки з північного напрямку тоді ж у Генштабі планували сформувати армію ВПС та ППО у Заполяр'ї, яка увійде до складу об'єднаного стратегічного командування «Північ».
Досі на Новій Землі проводяться експерименти, але вже не з ядерною зброєю. Вони необхідні для забезпечення надійності, боєздатності та безпеки зберігання ядерних боєприпасів.