Ці дивні французи Розмова
Під час розмови французи без кінця перебивають один одного. Це аж ніяк не вияв невихованості, але, навпаки, доказ того, що вони уважно слухають, страшенно зацікавлені розмовою і їм теж не терпиться висловитися. Якщо ж звучать вирази типу «Jе m'en fous» («А мені начхати!»), тоді це, звичайно, грубість вже навмисна і найрозумніше скоріше відійти - природно, під ввічливим приводом.
Те, що в інших народів у розмові сходить з рук, французи можуть сприйняти як прояв невихованості. На стандартні питання, які часто ставлять на початку розмови, на кшталт «Чим ви заробляєте на життя?», «Скільки ви заробляєте?», «Ви одружені (одружені)?» і "Чи є у вас діти?", француз і відповідати не стане, вважаючи, що це не вашого розуму справа. Набагато приємніше поговорити з ним про мистецтво, про культуру чи, найкраще, про політику.
У кожного француза є власний погляд на всі ці речі - навіть слюсар, який прийшов полагодити трубу, що прорвалася, радий буде під час перерви, закусуючи бутербродами, обговорити з вами твори Вольтера.
Заборонені теми
Ніколи не згадуйте про Другу світову війну і, найголовніше, не торкайтеся теми окупації - французи і раніше терпіти не могли говорити про це, а тепер і поготів. Те, що в 1940 році німці увійшли до Парижа, після чого були роки окупації, було жахливим ударом по гордості, патріотизму і престижу французів.
Французи не згодні з тим, що зазнали поразки, і не мають наміру обговорювати з іноземцями той факт, що уряду Петена у Віші вдалося - нехай у найменшій мірі - врятувати частинку їхньої самоповаги та незалежності, але якою страшною ціною: втратою честі!
Жестикуляція
Мова тіла винайшли поза сумнівом французи. Спостерігати за французьким поліцейським на перехресті, коли він диригує ревучими потоками машин, так само цікаво, як милуватися витонченим сучасним танцем - ах, це віртуозне володіння жезлом, ця різко викинута перед собою долоня, здатна змусити сотні машин миттєво завмерти на місці, цей снів елегантний кивок, що дозволяє їм рухатися далі, ця грізно піднята брова судді, якщо щось не так.
Під час розмови руки французів ніколи не бувають спокійними. Саме руки надають їхнім думкам форму, контури та об'єм. По рухах рук можна здогадатися про душевний стан твого співрозмовника, про рівень його інтелекту та про серцеві уподобання.
У тих випадках, коли інші обходяться інтонаційним малюнком і модуляцією голосу, бажаючи краще висловити свої почуття та переживання, французи використовують також очі, руки, губи та плечі, оголюючи таким чином усю багатющу гаму людських почуттів. Вони цілують кінчики пальців, якщо щось (або хто-небудь) дуже довелося їм до душі. Вони підносять долоню до чола, ніби маючи намір зняти з себе скальп, коли ситі. Вони скорботно піднімають плечі, якщо їх покоробила якась безглуздя. Вони поплескують по щоках тильною стороною долоні, коли їм нудно. Вони складають губи «гузкою» і роблять довгий видих, коли роздратовані.
У них є жести для всього на світі - для несхвалення, недовіри, переваги, вибачень та жалю, легкого здивування та надзвичайного здивування, для розгубленості та туги.
Саме тому французи вважають жахливо неввічливим, якщо ви розмовляєте з ними, засунувши руки в кишені.
Обмін образами
Французи добре вміють скористатися образами. Особливо добре це у них виходить, коли вонизастрягнутий у вуличній пробці за годину пік. Слід зазначити, що з французів надзвичайно багатий запас евфемізмів і живе уяву.
Навіть не знаючи ні слова по-французьки, можна зрозуміти, що тебе ображають, бо французи при цьому розігрують ціле драматичне дійство, користуючись непристойними жестами і огидними гримасами.
У французькій мові десятки слів для позначення того, про що згадувати взагалі не прийнято, але у звичайних випадках французи використовують лише одне-два з них. Зазвичай це "connard" і "con" - найулюбленіші і найпоширеніші з лайок (останнє слово колись вважалося виключно вульгарним, але зараз у розмові ним користуються праворуч і ліворуч). Занадто сором'язливі і педантичні можуть не вимовляти це слово цілком, а сказати його за буквами: «с…о…n»
Цілком прийнятний переклад цієї лайки - «кретин чортів».