Corey Taylor зі SLIPKNOT написав нову книгу

«У книзі я багато говорю про так звану популярну музику, — розповів Тейлор в інтерв'ю журналу «Kerrang!», — про людей, яких незаслужено вважають геніями. Просто не віриться, яка нісенітниця часом вивалюється з ротів цих зірочок. Наприклад, FALL OUT BOY свого часу заявляли, що прийшли «врятувати рок-н-рол». Шта? Ви знущаєтеся? Ви. Тим лайном, що ви записали на двох останніх альбомах, ви вирішили рятувати довбаний рок-н-рол?
Знаєте, як би там не було, як би там FALL OUT BOY не прагнули щось рятувати, або там, скажімо, Джин Сіммонс не намагався той рок поховати, я стою перед вами — з аншлагами на концертах по всьому світу та альбомом, який займає у чартах перші місця. Стою і дивуюсь: що, правда, хлопці? Коли що померло, що я пропустив?
А ще Тейлор нещодавно розповів повчальну історію, як він кинув пити. Якщо одкровень Ренді Блайта свого часу було недостатньо, і в ці спекотні дні з виїздами на природу, відпустками та іншим релаксом ви відчуваєте брак мотивації, ось його розповідь.

Наступного дня я прокинувся. На підлозі — спітнілий, брудний, мерзенний, нездоровий… відчуття було огидне. Тому, усвідомивши те, що сталося, сказав сам собі: «Так більше не можна. Досить. До якої хреновини ти себе довів? З того моменту я почав відступ: перші невпевнені кроки від свого колишнього життя. Це було важко. Не уявляєте навіть, наскільки. Моє здоров'я було ґрунтовно підірвано (2003-го Корі було 30 років — прим.авт.), і голос вже давав збої. Тож усе треба було вчитися робити по-новому. Мені, щиро кажучи, досі нелегко слухати цей альбом — навіює спогади про часи, коликардинально змінювалося і життя, і моя манера виконання. Чи виграв від цього альбом? Не знаю, чи не впевнений. Мабуть, не в усьому. Хоча пісням на кшталт Welcome новий підхід пішов на користь, там все вийшло органічно.

Чимало часу знадобилося, щоб я почав почуватися комфортно у своїй тверезі. Все, що я знав про себе до того моменту, було знання про мене-алкаш. Я не пам'ятав, не знав, який я без допінгу, що взагалі являю собою як людина. Але, на щастя, я розумів, яким я хочу бути. Нехай це буде довго і нудно. Неважливо. Я поступово відбудовував мости і намагався стати кращим. Люди поступово звикали до моєї нової особистості, теж вчилися поводитися зі мною по-іншому. Цей процес зайняв десять років. І на щастя, зараз, на даному етапі свого життя, я відчуваю, що багато що змінилося на краще. Я досі намагаюся спокутувати провину перед тими, кому зашкодив у минулому. Таких людей, на жаль, дуже багато. Але... той альбом, той час змусив подивитися на навколишній світ інакше».
Тепер Корі став кращим, тверезішим і пише злісні книжки на кшталт «You're Making Me Hate You. Прогрес справді є.