Діагностика апендициту

відростка

Апендицит дістався нам від предків разом із червоподібним відростком, розташованим на стінці сліпої кишки. Призначення цього органу з'ясовано не до кінця, але відомо: він бере участь у підтримці нормальної мікрофлори кишківника, бере участь у роботі імунної та ендокринної систем, а також виконує деякі бар'єрні функції.

Запалення апендикса трапляється тоді, коли з різних причин закривається просвіт між порожниною відростка та сліпою кишкою. Це може відбуватися при нераціональному харчуванні протягом тривалого часу, при частих запорах, внаслідок туберкульозу кишечника або утворення пухлин. Причиною закупорки може стати перегин довгого відростка.

Симптоми апендициту

Гострий діагностувати легше, ніж хронічний. Прояви захворювання яскравіші, спостерігаються характерні реакції організму:

  • Біль у животі, невизначеної локалізації або сфокусований унизу живота з правого боку та біля пупка. Розлитий біль характерний для початку процесу і для випадків прободіння відростка і початку перитоніту.
  • Біль стає гострішим при різких рухах, чханні, кашлі або сміху. Але якщо лежати на правому боці зі злегка зігнутими колінами, больовий синдром дещо відступає.
  • Хронічній формі апендициту властиві часті тупі болі в здухвинні праворуч. При фізичній напрузі біль посилюється.
  • Підвищення температури може бути відсутнім при хронічній формі захворювання, але часто буває при гострому апендициті.
  • Часто фіксується нудота та блювання, діарея, особливо у дітей. Можлива затримка випорожнень.

Діагностика

Диференціювати апендицит не завжди просто. Необхідно виключити багато можливих захворювань зі схожими симптомами, починаючи відсечокам'яної хвороби та до інфаркту міокарда. Щоб не помилитися, лікарі проводять комплексні обстеження, що включають лабораторні дослідження крові та сечі, рентген, колоноскопію та ін.

Однак найчіткішу картину дає лапароскопічне дослідження. Лапароскопія проводиться через невеликий отвір у стінці живота. При виявленні запаленого апендикса апаратура дозволяє відразу видалити його, не роблячи порожнинної операції. Операція настільки малотравматична, що додому хворого можуть виписати наступного дня. Незначні сліди проколу черевної стінки майже непомітні, на відміну шрамів при порожнинної операції.