Донос – історика
До полону командир 13-ї стрілецької дивізії.
До війни звичайна, середня біографія комдива. Зірок з неба не вистачав. З нагород медаль "20 років РСЧА".
У полоні став співпрацювати з німцями:
«Кабінет» знаходився в підпорядкуванні історичного управління німецького генерального штабу і був створений з далекосяжними розвідувальними цілями.
Бажаючі стати "істориками" знайшлися, серед них Андрій Зиновійович.
"Доношу, що серед українських військовополонених табори ведеться сильна радянська агітація проти тих людей, які зі зброєю в руках хочуть допомагати німецькому командуванню у справі звільнення нашої батьківщини від більшовицького ярма. Ця агітація виходить головним чином від осіб, які належать до осіб генералам і з боку української комендатури Остання прагне всіма засобами дискредитувати тих військовополонених, які вступають на службу до німців як добровольців, вживаючи по відношенню до них слова 'Ці добровольці всього-на-всього продажні душі'. ігнорують і ображають такими словами, як: "Ви продалися за сочевичну юшку". При такому стані справ українська комендатура замість надання допомоги цим людям у піднятті продуктивності праці здійснює протилежне. Вона перебуває під впливом генералів і всіляко намагається перешкоджати роботі. Активна участь у цій приймають генерали Шепетов, Тхор, Тонконогов, полковник Продімов, підполковник Новодаров. Все наведене вище відповідає дійсності, і я сподіваюся, що комендатура табору завдяки вжиттю відповідних заходів забезпечить успішне виконання доручених їй завдань.
Після цього доносу, перерахованих у ньому, перевели до таборів
(Нюрнберзькав'язниця, фортеця (Флоссенбург) з ще більш жорстоким режимом. Всі, крім генерала Тонконогова, згодом були вбиті.
Генерал Тонконогов, пройшовши через пекло німецького полону, вижив і повернувся на Батьківщину.
Ті, кого зрадив Наумов: