ДУХОВНІСТЬ - 1
1. Як знайти бажання молитви?
Якийсь час я закинув систематичну молитву. Тепер не маю бажання молитися. Що можна зробити, щоб це бажання знайти знову?
Я думаю, що ми не дарма турбуємося – і це творче занепокоєння – відсутністю бажання молитви, а також відсутністю бажання Бога. Якщо ми протягом більш-менш тривалого часу нехтуємо нашою молитвою, якщо поринаємо виключно в повсякденні турботи і клопоти, якщо легко впадаємо в гріх і не чинимо жодної боротьби з ним, тоді поступово завмирає в нас не лише бажання молитви, а й кожне інше духовне бажання. Тоді ми можемо легко піддатися помилковій помилці, подібно до багатія з Євангельської притчі (пор. Лк 12, 16-21), про те, що наше життя залежить виключно від нашої заповзятливості і наших старань. І тоді ми дозволяємо так поглинути себе повсякденними справами, що забуваємо про Господа Бога.
Духовні бажання і потреби, у тому числі і спрага молитви, не мають такого ж характеру, як потреби та бажання психічної чи фізичної природи. Духовні бажання залежать передусім від нашої свободи. Ми можемо їх приймати чи відкидати, реалізовувати чи ігнорувати, плекати чи закидати. Занепокоєння, пов'язане з відсутністю бажання молитви, ми повинні трактувати як голос совісті як своєрідне нагадування Господа про те, що Йому належить місце в нашому серці і в нашому житті.
Що робити в тих випадках, коли ми не маємо духовних бажань? З одного боку, необхідно молитися, щоб у нас прокинулися духовні бажання, оскільки вони є плодами дії у нас Святого Духа. З іншого боку - ми повинні докладати зусиль і працю щоденної молитви, такої молитви, на яку ми здатні зараз.
Жага молитви зростає разом із розвитком життя молитви. Людям, які багато і часто моляться, зазвичай властива величезна потреба молитви. Ті ж, що взагалі не моляться, не відчувають у собі такого бажання. Якщо ми були тривалий час байдужими до Бога і до Його діяльності в нас, тоді нам потрібно більше часу, щоб знову розгорівся в нас духовний вогонь. Вірність проханням про пробудження духовних бажань, а також зусилля і працю у щоденній молитві – це єдиний шлях до подолання в собі внутрішнього безпочуття, яке вкорінилося в нас внаслідок тривалої занедбаності.