Джудіт Макнот - біографія та сім’я
«Жінка з початку часів»… (Штрихи до невеликого інтерв'ю)
Автор понад чотирнадцяти книг, написаних у жанрі “romance”, – любовний, жіночий роман – дуже популярному у всьому світі. Суперпопулярні бестселери в цьому жанрі: «Сама досконалість», «Рай», «Мистецтво фотографа», «Битва бажань», Яскрава представниця нового, сучасного типу жінок – бізнес – леді. Активний учасник руху боротьби з неписьменністю в США Мати двох дітей, бабуся чотирьох онуків. Чарівна жінка без віку.
До любовних романів багато хто з нас, читачок, (а тим більше - читачів!) ставляться більш ніж скептично!
Жанр того заслуговує абсолютно по праву!
Часто ці опуси, їхня сюжетна канва, образи героїв, кульмінації та розв'язки настільки легковажні, а, можливо, – невиразні, що й самі книги та їхні персонажі забуваються буквально через день – два! Не залишається в пам'яті - нічого, навіть якої - або мало - цитати, що трохи запам'яталася.
Але Джудіт Макнот складає із цього негласного правила «розважально – відпочинкової» літератури рідкісний і щасливий виняток.
Її романи читаються вже багато років з незмінним успіхом, книги - завойовують перші місця в рейтингах, за ними безперестанку знімаються популярні романтичні теленовели, словом, Джудіт Макнот заслужено пожинає лаври слави «наймоднішої» письменниці США, та, мабуть, і Європи!
Як справжня жінка, вона любить легкий флер таємниці, недомовки недомовки, загадки... Мало кому відома дата її народження.
Але достовірно, що у цієї сяючою білозубою усмішкою пані з розкішним волоссям є новонароджений, здається, - четвертий - онук - Спенсер Максвелл рудоволоса красуня - дочка Вітні і дуже дорослий - один із «старших» син Ніколас.
Достовірно і те, що написання книги для неї не тільки - улюблене заняття, що дарує можливість побудувати свій власний світ, але і - дуже вигідний і добре налагоджений бізнес, в якому вона прораховує кожен крок. , перш ніж прийти до вершини успіху та слави, долала такі перевали та такі стежки труднощів, що на це не у кожного зрілого чоловіка вистачило б сил!
Достовірно відомо, що вона може працювати в різних жанрах з однаковим блиском, чи то романтична любовна новела, детектив, історична проза або жанр «фентазі».
Достовірна і її фантастична працездатність і повна відчуженість від світу.
Коли вона пише книгу, то відокремлюється від усіх у своєму маленькому будиночку в Колорадо, високо в горах. Там їй ніхто не заважає. Можливо, тільки тиша починає якось по-особливому, музично, звучати.
Достовірно відомо, що вона шалено закохана у своїх героїв. Рудий і блондини. Блакитнооких і смаглявих. Уїдливих та ніжних. Дивних і до болю зрозумілих. Достовірно відомо, що ці герої часто живуть своєю власною, часто зовсім відмінною від задумів письменниці, життям, і, буває, що саме вони самі і ніхто інший «диктують» Макнот сторінки майбутніх книг.
Втім, давайте надамо слово «блискучій Джуді», (так її звуть вдячні читачки) прочитавши уривки з її інтерв'ю, яке вона дала нещодавно одному з американських журналів. Отже, розповідає Джудіт Макнот
"У мої шкільні роки у мого батька була така робота, через яку нам доводилося переїжджати в різні міста щороку. До чотирнадцяти років я побувала вже в чотирнадцяти штатах і одну річ знала напевно: Коли у мене буде спокійна,осіле життя в якомусь одному місці.
великою авіалінією. Майже відразу після того, як я прийшла до них працювати, вони вирішили, що їм потрібна ще одна стюардеса, і найняли мене. Знадобилося всього кілька тижнів, щоб компанія і я дійшли висновку, що я, мабуть, не найкраща стюардеса. Крім того, що в літаку мені ставало погано, мене просто тремтіло при думці про польоти.
Через два роки я зустріла високого, темноволосого, привабливого чоловіка, за якого одружилася і якому народила двох дітей. Мені подобалося бути дружиною і матір'ю, і безперечно мені подобалися мої діти; але, на жаль, мені не подобався мій чоловік. Я його покинула, лишивши дітей собі.
Цього разу я прийшла на співбесіду та отримала роботу інтерв'юера з персоналу. Шість місяців я опитувала і проводила тести для тих, хто шукає роботу. Нарешті я знайшла те, що завжди шукала – практична, передбачувана, спокійна робота. Я зненавиділа її з перших тижнів.
Одного разу віце-президент однієї кінокомпанії в гніві вибігав із відділу з персоналу, бо ми все ще не змогли знайти людину на посаду помічника директора. У цей момент наш директор з персоналу не зміг придумати нічого кращого, як згадати мою роботу на радіо, і сказав: "З цією роботою впорається Джуді!"
Моя перша робота як помічника директора була на рімейку фільму, який наша компанія провалила для свого найкращого клієнта. Мене попередили, що виконавча особа клієнта зараз летить до нас, щоби переконатися, що ми не наробимо справ знову. Звали цього виконавця – Майкл Макнот. Жоден із написаних романів не міг би передати те, що було потім. Я ніколи не забуду раптове тепло в його проникливих синіх очах - і відчуття, ніби блискавка пробігла моїми нервами - коли вінчемно потис мені руку. Я вже напевно знала, що означає його погляд.
Мій перший досвід заміжжя був просто катастрофою, але бути одружена з Майклом було чудово. Він наповнив моє життя сміхом, радістю та любов'ю. Ми пообіцяли один одному зберігати кохання, і, воістину, це було так. Ми засиджувалися після того, як діти йшли спати і пили бренді перед каміном, ми ставилися один до одного з ніжністю. Оскільки Майкл постійно жив у Детройті, мої переїзди по країні на цьому закінчилися. Нарешті я змогла здійснити свої дитячі мрії про мир, спокій та стабільність.
Наступні важкі місяці я провела, розбираючись у його справах та подорожах. Але я не знайшла втіхи ні в Мексиці, ні в Іспанії, ні в Канаді, ні в Англії, ні в Каліфорнії. Я знайшла його у своєму власному серці, у спогадах про сміх і кохання, які там збереглися. Я знову почала писати, і на мою радість і полегшення, я виявила, що написання книг все ще є тим, чим і було раніше - чудовим і захоплюючим заняттям.
А коли історія закінчується, я хочу, щоб спогад про неї залишив слід у серцях моїх читачів і викликав у них посмішку. Тому що справжня причина, чому я пишу – це щоб змусити людей посміхатися. Доки я можу створювати такі історії я продовжу писати. Того дня, коли я не зможу, я перестану. Навіть якщо це буде завтра". (Переклад з англ. Г. Федоніна.)
Можливо, місіс Макнот і сама не чекала від своєї творчості такого дива, але вона сталася. Під час написання нею роману "Саамо досконалість". Ця книга сколихнула Америку. Перетворила життя та долі багатьох людей. Ось що розповідає про «чарівну магію рядків» книги сама Джудіт:
У той час я тільки закінчила другу чернетку "Найдосконалості", іпочинала працювати над третім та останнім. Книга була практично закінчена, і не включала безграмотність взагалі. (У тому варіанті, маленька Джулія, героїня роману, була чудовим злодюжкою та бунтарем, який покинув школу, але вона не була неписьменною).
У мене також були зобов'язання перед Pocket Books закінчити ще одну книгу цього ж року, тому у мене зовсім не було можливості писати книгу для Курс. До того ж, для мене не було сенсу писати книгу, яка розійдеться тиражем лише кількох тисяч екземплярів. З іншого боку, коли я перевірила інформацію, яку мені надіслала Курс про кількість неписьменних жінок у країні, та проблеми, з якими вони справді стикаються, я зрозуміла, що все це було правдою – насправді навіть гірше, ніж вони сказали!
Я не могла просто так відвернутися від того, що було справді важливою
проблемою для моїх сучасникок. Я також відчувала дуже щиро, що Господь надавав мені неймовірну можливість "повернутися назад", і що Він хотів, щоб я це зробила тим чи іншим способом. З іншого боку, мої контрактні зобов'язання Pocket Books та терміни здачі були дуже реальними, і здавалися непереборною перешкодою. Це – жорсткий бізнес – книговидання. Я розуміла це, і я знала, що Pocket також вважає, що я це розумію (Згадайте - у бізнесі я знаюся набагато краще, ніж у письменстві).
Тримаючи все це в голові, я полетіла на зустріч до Нью-Йорка, щоб обговорити
цей випуск, з таємною надією, що все якось вирішиться.
Pocket Books мав десятки зобов'язань з приводу нового випуску "Найдосконалості". Замовлення на нього були розміщені ще кілька місяців тому, була передбачена передача до друку, і книгарні чекали на її своєчаснийпоява.
Окрім іншого, у справу було вкладено великі гроші.
Про це я не подумала, але сказала, що, мабуть, зможу. Проблема полягала в тому, що сама досконалість була практично готова, і до завершення залишалося близько місяця. Якщо я повернуся назад, і буду її переписувати - щоб внести до неї тему неписьменності і зробити необхідні зміни та перегляди - це займе набагато більше часу, і я не вкладусь у графік.
Щоб ви уявили, наскільки складно і дорого це для видавця, можна уявити хоча б пропуску друку в непередбачений час (маючи на увазі авральний час, тому що це пізно): у країні є лише кілька друкарських верстатів, які займаються друком книг такого формату та обсягу, як "Сама досконалість", і розклад у них складається на місяці наперед. Якщо книга не вкладається у графік, верстати доводиться використовувати понаднормово, і це лише один вид накладних витрат. Видавці навряд чи прагнуть подібних проблем.
Мій агент погодився відстрочити виплату свого гонорару, і замість того, щоб дозволити Курс заплатити мені, я перерахувала частину свого гонорару за книгу на їхній Фонд боротьби з безграмотністю.
Але це завершилося благополучно. Це відбулося!
Ця кампанія увійшла в історію, а курс виграла всі можливі нагороди у
області «Курс Паблік Рілейшенз». Довгий час я нічого про це не знала, але я знала, що Курс була приголомшена кількістю відгуків на "Сама досконалість"!
Я зовсім не була здивована. Я знаю жінок і знаю моїх читачок. Я знала, що якщо я виконаю свою роботу і покажу їм проблему, вони дадуть відповідь мені з усією добротою і великодушністю, яка зберігалася в жіночих серцях з початку часів.
Не настільки вже важливо, як важким було життяжінки, придивіться пильніше, і ви знайдете в ній і надію, і співчуття, і силу для боротьби з несправедливістю. Ми - прекрасна стать!» - з гордістю укладає Джудіт Макнот. (переклад з англійської Г. Федоніної, виправлення та коригування – Світлани Макаренко.)
І здається, що письменниця - права. Всерйоз права.
І що, в такому разі, її книги – їх уже більше чотирнадцяти, не рахуючи нового, нещодавно створеного роману «Біля краю води», який ще тільки перекладається українською мовою і зустрінутий американськими та європейськими читачками бурею захватів, – її книги, в яких добрий кінець неминучий, надія - перемагає розпач, а веселка незмінно осяює повнеба після сильних гроз і дощу, мають абсолютно беззаперечне право на існування нарівні зі звичними класичними шедеврами літератури, хоч і населяють їх, ці легкі книги, ніжні створіння, руді - і світло більше схожі на «напівгрещіць і напівбогинь». Їх таких зовсім не буває! Як і лицарів, під чиєю охороною вони перебувають, і чиєю любов'ю огорнуті, наче хмара.
Не буває. Ми, читачки, давно змирились із цим. Зітхаємо. Відокремлюємо реальність від вигадки. Але ввечері знову відкриваємо книжки Макнот. У яких живе надія на те, що завтра у небі знову спалахне веселка. І життя продовжиться. Усьому всупереч.. І ми, просто жінки все ж таки зможемо зробити в ній щось тепле світле, що дарують надію, або хоча б краплю її. Обов'язково зможемо. Як і «блискуча Джудіт». Адже всі ми – її сучасниці. «Жінки з початку часів»…
27 травня 2003 року. Макаренко Світлана.
_______________________________________________
** Автор навмисно не включив до статті будь-які критичні роздуми про романи своєї героїні, вважаючи, що критичнийнастрій доречний над біографічному нарисі, а зовсім в інший час і зовсім іншому місці.
Книги написані Джудіт Макнот:
Королівство мрій A kingdom of dreams
Вітні, кохана Whitney, my love
Що я без тебе Until you
Чудо із заміжжям Джуліани Miracles
Раз і назавжди Once and always
Щось чудове Something wonderful
Благословення небес Almost heaven
Чи пам'ятаєш ти? Remember when.
Мистецтво фотографа Double Exposure
Сама досконалість Perfect
Нічні шерехи Dark Whispers
Тріумф ніжності Tender Triumph
Битва бажань Double standards
Край води Water's edge (готується до видання США).