Ес Соя
я збираю все своє найулюбленіше у Ес Соя - вроздріб)
*** і коли вона торкалася повітря рукою повітря було видно. він залишав сліди на нашій шторі. Було тихо. і тиша була такою. Що було чути. як їй сниться море.
*** мама, розбуди мене в десять розбуди мене, коли мені знову стане десять.
*** серед ночі у мене вистачало сил лише, щоб закурити свій данхІл
а твій незмінний синій галуаз і твоє солодких снів ти і так все знала про красу своїх очей без моїх слів.
наші вечері в *якіторії* наші мрії про індонезію що залишилося від цієї історії? нічого, крім поезії.
*** ти, звичайно, можеш сказати "i am sorry" і лити цих днів рідке молоко
але пам'ятай, що море це там, де дійсно глибоко
*** зачиняємо двері квартир. ключи під килимок, приятельно посміхається двірник і цей зрадницьки величезний світ.
провідник проводить нас туди, де все, як у фільмах чище серце і вода і ми одні в цьому темному купе.
і всі ці станції запам'ятають твої інтонації і твій шепіт, ніби шумить прибій і в дивному танці декламацій звучать слова люблю залишитися з тобою
і всі ці станції запам'ятають твої інтонації і всі ці станції запам'ятають твої інтонації і всі ці станції запам'ятають твої інтонації.
*** знаєш, коли до тремтіння всі принципи та інше - геть. не поїзда, а твоя м'яка шкіра мене повертають додому.
*** і нехай, сьогодні в мені немає чарівництва (назвемо речі своїми іменами) у тобі його теж майже, що немає
але воно, безперечно, є між нами.
*** між нами милі а мені так потрібні твої грами.
*** моє кохання - поїзд експрес. мчить без зупинок.
*** ти знаєшісторію хвороби всі ці пісні книги, платівки, присвячені нашим мріям.
я потоптав не одні черевики, гуляючи по чужих снах.
*** ми з тобою зіграли в міста. ти поїхала у свій. я у свій.
зіграли по-дорослому. назавжди. думали все вляжеться
ночами ти чуєш виття тебе не здається.