Європейському Центральному Банку тепер не загрожує дефляція, але в Європі зростають ризики нової
Європейський Центральний Банк оголосив про перемогу над дефляцією, і тепер він розчистив собі шлях для скасування негативних процентних ставок та для завершення програми покупок облігацій після кількох років серйозного нездужання європейської економіки.
Триразово посилений імпульс від програми QE, дешевого євро та закінчення програм жорсткої економії справив сильний вплив на європейську економіку, яка нарешті вибралася з пастки низького економічного зростання, або “втраченого десятиліття”, як вважають за краще називати те, що сталося, деякі економісти.
Нові цифри економічної статистики малюють картину зростання по всьому регіону, що посилюється, при цьому рівень безробіття знизився до 9,5%. Ця цифра є найнижчою за останні 8 років, хоча в англо-саксонських і скандинавських країн поточні рівні безробіття вдвічі нижчі. Кількість безробітних у Єврозоні скоротилася на 1,24 млн. осіб лише торік.
“Після фінансової кризи у нас кілька разів виникали серйозні занепокоєння щодо ризиків дефляції у зоні євро, але тепер ми можемо сказати, що ці ризики зникли,” сказав Головний економіст ЄЦБ Пітер Праєт.
Містер Прает сказав, що спільні стимули, зроблені країнами G20 у відповідь на валютну паніку в Китаї, запобігли глобальному розвороту вниз, і тепер ми знаходимося в умовах повноцінного економічного відновлення. “Ця скоординована реакція виявилася дуже ефективною”, сказав він іспанській газеті Expansion.
Однак, досі не ясно, чи входить Єврозона у підвищувальну спіраль зростання, драйвером якого виступлять зростаючі інвестиції, чи поточне циклічневідновлення закінчиться відразу, після скасування стимулів.
У міру посилення рефляційного тренду та тренду відновлення зростають і нові ризики для економіки Єврозони, оскільки ніхто до ладу не знає, що трапиться з Італією, Португалією та іншими перевантаженими боргами державами Європи, коли ЄЦБ перестане скуповувати їхні суверенні облігації.
Ринки стурбовані тим, що Рада управляючих банку може ще більше форсувати свої плани щодо монетарного посилення у будь-яке з майбутніх засідань.
Афанасіос Вамвакідіс із Bank of America заявив, що ЄЦБ змушений буде діяти в міру посилення рефляційного тренду, і це позбавить захисного щита найслабші держави Європи.
Підтримка ЄЦБ не може тривати довго, і велика кількість індикаторів попереджає нас про вразливість європейської периферії в наступні роки після QE. Питання лише у часі, коли ринки знову почнуть ставити під сумнів стійкість Єврозони, сказав він.
Напруга вже очевидна на аукціонах із розміщення бондів. Спред між доходностями десятилітніх італійських облігацій та німецьких бундів подвоївся до 203 базисних пунктів з початку минулого року, і це збільшення спреду – провісник кризових подій, які знову можуть повернутися на ринки.
У звіті Mediobanca сказано, що ЄЦБ покрив весь дефіцит італійського бюджету минулого року та профінансував роловер облігацій. “Посилення політики ЄЦБ залишить Італію без ключового покупця її суверенного боргу. Дебати щодо одностороннього виходу країни з Єврозони та повернення до ліри, мабуть, знову наберуть обертів,” написано у звіті.
Bank of America написав, що відносини боргу до ВВП в Італії, Іспанії, Португалії, Кіпрі та Греції вищі, ніж вони були вмомент розгортання боргової кризи в Європі у 2012 році. Їхні національні центральні банки тепер заборгували ЄЦБ великі суми через систему розрахунків Target2, ніж у найгірші моменти згаданої кризи. "Наші економісти особливо турбуються з приводу Італії," заявив банк.
Bank of America стверджує, що між Німеччиною та країнами південної Європи, як і раніше, зберігається величезна прірва в конкурентоспроможності. Периферія скорочувала цей розрив за рахунок внутрішньої девальвації, але ці здобутки зійшли нанівець, починаючи з 2015 року. Крім того, німецький внутрішній курс валюти залишається на 15% нижчим, ніж у частині Європи, що залишилася, проте німці відмовляються робити серйозні кроки, щоб скоротити цей розрив за допомогою стимулювання внутрішнього попиту.
І як завжди, головна проблема ЄС полягає у незакінченості структури Європейського монетарного союзу. ЄС досі не зумів побудувати єдиний фіскальний союз, перейти на євробонди, а також не зміг виробити принципів контрциклічного трансфертного фінансування між країнами.
Група провідних економістів з Інституту Жака Делора у своєму минулорічному звіті попередила, що державам монетарного союзу треба погодитися на наднаціональну систему управління боргом, що є абсолютно неприйнятним для країн кредиторів, серед яких Німеччина, Фінляндія, Голландія та Австрія.
“Якогось моменту в майбутньому в Європі станеться нова економічна криза. Ми не знаємо, чи трапиться він через 6 тижнів, 6 місяців чи 6 років. Але з урахуванням поточного розкладу, малоймовірно, що євро переживе цю кризу, що наближається,” заявили вони.
“ЄЦБ може говорити про економічне відновлення, але вони знають, що вони мають серйозні проблеми,” сказав Містер Оуен з Jefferies. "Вони неможе прискорити базову інфляцію самостійно, і їм потрібна допомога з боку бюджетної політики. І що ж станеться, коли настане час для наступного економічного спаду? сказав він.
Банк Японії на власному досвіді вивчив урок, що дефляцію дуже складно перемогти, щойно вона стає частиною системи. Щоразу, коли японський регулятор намагався посилювати свою політику, йому невдовзі доводилося відступати назад. Японія тепер проводить дев'яту та наймасштабнішу ітерацію QE.