ФАЛАНГА - ЩО ТАКЕ ХТО ТАКИЙ
Ніч застала мандрівника у пустелі. Він поклав на землю шнурок із вовни і за цією огорожею спокійно ліг спати.
Від кого він так захищався?
Від Павуків, чий укус болісний і небезпечний. Запах овечої вовни проганяє цих непроханих гостей, бо вівці витоптують павучі гнізда та топчуть їх самих. А павуки не в змозі захиститись, не можуть прокусити товсту, щільну шерсть. Іноді стада овець спеціально виганяють у степ, щоб розправитися з павуками, в тому числі і з фалангами, які латиною називаються сольпугами.
Фалангою називався лад у військах стародавньої Греції, при якому воїни зі щитами в руках йшли, тісно притиснувшись один до одного. Фалангами називаються частини пальців. Тіло павука фаланги теж складено із частин. Кожна з них покрита щільним буро-жовтим панцирем.
Вдень фаланга ховається серед каміння або в земляних нірках, які риє за допомогою щелеп та ніг. А після заходу сонця виходить на пошуки видобутку, головним чином комах.
Фаланга бігає дуже швидко, високо піднімаючи свою грізну зброю - щелепи (біологи називають щелепи всіх павукоподібних хеліцерами). Коли її спіймаєш, лунає звук, що нагадує свист: павук грізно рухає щелепами, наче точить ніж.
Багато хто вважає фалангу отруйним павуком. Це не вірно. У неї немає отруйних залоз. Але на її щелепах часто збираються гниючі залишки їжі, які, потрапляючи в ранку, можуть спричинити зараження.