Фізіотерапія при туберкульозі

Фізичні фактори в комплексному лікуванні різних захворювань знаходять широке застосування в практичній медицині для отримання терапевтичної ефективності, у тому числі при туберкульозі. Фізичні фактори в лікуванні туберкульозу використовуються як етіопатогенетичні засоби з урахуванням клінічної форми, фази перебігу специфічного запалення, з метою покращення трофіки тканини, стимуляції окисно-відновних процесів, утворення біологічно активних медіаторів. У початковому періоді захворювання, коли розвивається інфільтрація, відбувається розпад тканини ураженого органу, застосування фізіотерапії має на меті обмежити поширення ексудативно-некротичного запалення, підвищити концентрацію протитуберкульозних препаратів у вогнищі запалення за рахунок активації місцевих захисних тканинних реакцій. До представників цієї групи належать вплив УВЧ, КВЧ-терапію, електрофорез лікарських препаратів, інгаляційну терапію. При ущільненні та розсмоктуванні туберкульозного вогнища ураження показано застосування вже інших фізичних факторів, адекватних фазі захворювання, які дозволяють підвищити здатність тканин до регенерації та репарації, що прискорюють рубцювання каверн, загоєння нориць. До цієї групи відносять: ультразвук, лазерну та магнітотерапію, індуктотермію. У період лікування залишкових туберкульозних змін діапазон лікувальних впливів фізичних факторів зростає і вони сприяють мінімізації залишкових змін та повноцінному функціональному відновленню пошкодженої тканини. Фізіотерапевтичні методи рекомендують застосовувати у хворих на фоні прийому туберкулостатиків, враховуючи показання та протипоказання до призначення фізичного фактора як загальні, так і зумовлені туберкульозним процесом, а також для кожного із застосовуванихфізичних чинників Такий підхід дозволяє підвищити ефективність комплексного лікування хворих на туберкульоз, скоротити терміни перебування їх на стаціонарному лікуванні.

Н. Л. Попкова,доцент кафедри фтизіопульмонології, к. м. н.

---