Фолікулометрія - ТОВ - УЗД діагностика
Наші статті

На сьогоднішній день на озброєнні у жінок є безліч методів відстеження овуляції, одним з яких є фолікулометрія.
Вона являє собою ультразвуковий моніторинг зростання фолікулів та подальшої їх трансформації у жовте тіло. При необхідності досліджується і товщина ендометрію в кожній фазі менструального циклу.
До ультразвукового моніторингу яєчників вдаються для встановлення факту та дати овуляції при плануванні вагітності на тлі частих ановуляторних або нерегулярних циклів, а також при різних гормональних порушеннях, які не дозволяють використовувати інші методи визначення овуляції. Крім того, завжди використовується фолікулометрія при стимуляції овуляції та екстракорпоральному заплідненні.
Коли починати фолікулометрію?
Зазвичай рекомендується проводити перший сеанс УЗД на 8-10 день менструального циклу з розрахунку, що триває рівно 28 днів. Чому саме у ці дні? І що робити тим, у кого цикл коротший чи, навпаки, довший? У перші дні циклу фолікули тільки починають свій розвиток, і найдрібніші мають діаметр близько 2 мм. На цьому етапі не можна оцінити чи відбудеться овуляція, зате можна виявити фолікулярну кісту - фолікул, що не овулював, залишився з минулого циклу і продовжує своє зростання. Якщо первинне УЗД проводиться безпосередньо напередодні овуляції, то кісту можна легко сплутати з домінантним фолікулом.
Як відомо, довжина циклу змінюється за рахунок першої фази, при цьому тривалість другої завжди залишається постійною та становить (в нормі) 13-14 днів. У зв'язку з цим, жінкам з регулярним, але довшим або коротким циклом потрібно вирушати на перше УЗД не на 8-10 день циклу, априблизно за 4-6 днів до передбачуваної овуляції. Частоту та кількість сеансів визначить лікар. Зазвичай буває достатньо 2-3 відвідувань кабінету УЗД з інтервалом 2-3 дні.
У випадках, коли є тривалі нерегулярні цикли, починати фолікулометрію слід через 3-5 днів після закінчення менструації. Лікар проводитиме моніторинг не лише фолікулів, а й ендометрію. Це допоможе точніше визначити причину затримки та поставити правильний діагноз. У цьому випадку кількість та частота процедур варіюються індивідуально.
Класична картина ультразвукового моніторингу
Якщо орієнтуватися на класичний цикл, то на 8-10 день можна побачити один (рідше 2 і більше) домінантний фолікул діаметром 12-15 мм, тоді як інші мають значно менші розміри. Далі він продовжує збільшуватися на 2-3 мм на день і на момент овуляції може досягати 18-25 мм у діаметрі. Ендометрій на цей момент має тришарову структуру і товщину близько 10-12 мм. Потім відбувається викид лютеїнізуючого гормону, і яйцеклітина виходить з невеликою кількістю фолікулярної рідини в черевну порожнину.
На овуляцію, що відбулася, вказує подальше «зникнення» або зменшення домінантного фолікула і деформація його стінок, а також наявність рідини в позадиматковому просторі. Пізніше, на 15-18 день циклу, у місці овуляції можна побачити жовте тіло діаметром 15-20 мм, що має неправильну форму та нерівні контури. З кожним днем його розміри зменшуються, і напередодні менструації воно зазвичай погано візуалізується або не визначається зовсім. Ехоплотність ендометрію в ці дні поступово підвищується, тришарова структура змінюється однорідною.
Можливі варіанти ановуляції
Якщо домінантний фолікул спочатку зростає, алепотім зупиняється у розвитку (персистенція) чи регресує (атрезія), отже, овуляція не відбулася. У позадиматочному просторі відсутня вільна рідина, немає жовтого тіла, що секретує прогестерон, тому рівень цього гормону в крові буде відповідати першій фазі циклу.
Трапляється, що яйцеклітина не виходить через передчасний викид лютеїнізуючого гормону, при цьому фолікул «спадається», а рівень прогестерону в крові відповідає другій фазі циклу. Такий ефект називається лютеїнізацією фолікула. Існує також ймовірність, що жоден з безлічі фолікулів не «доросте» до домінантного розмірів. Такий цикл також буде ановуляторним.
Таким чином,фолікулометрія не замінює вимірювання базальної температури, гормональні дослідження та тести на овуляцію, а, навпаки, у комплексі з ними дозволяє отримати більш повну картину процесів, що протікають у репродуктивних органах жінки. А своєчасна постановка правильного діагнозу та призначення ефективного лікування – це ще один крок на шляху до материнства.