Галерея економістів - Джордж Стіглер
Примітний факт, що до 1871 р. переважно течії економічної думки поняття конкуренції не привертало пильної і систематичної уваги. Це поняття, що таке повсюдно вживається і основне, як ніяке інше у всій структурі класичної та неокласичної економічної теорії, довго трактувалося з тією безтурботністю, з якою судять про щось інтуїтивно очевидне. Поступово склалася ретельно розроблена та складна концепція досконалої конкуренції, і лише після першої світової війни вона була прийнята у загальній теоретичній літературі. Еволюція цього поняття і те, як його стали поєднувати з досконалим ринком, єдиністю рівноваги та стаціонарними умовами, - предмет нашої статті.
Критика приватного підприємства
Згідно з їх тлумаченням, найсильнішим недоліком економістів-класиків було те, що вони не змогли теоретично розробити питання щодо впливу конкуренції на розподіл доходів.
Інтуїтивно відчувається можливість, що з нескінченному числі учасників монопольні переваги (і невизначеність) зникнуть; Еджуорт, по суті, постулює це без доказу. Але найпростіший наочний приклад для випадку рівних один одному продавців покаже, що
Цей перелік умов заслуговує на увагу головним чином тому, що він свідчить про безуспішну спробу повернутися до вужчої концепції конкуренції Джевонса.
Найбільш цінним був непрямий внесок Маршалла: він дав найвидатніший для свого часу аналіз взаємозалежності конкуренції та оптимальної економічної організації (кн. 5, гл. XIII – про доктрину максимального задоволення). Тут він виявив, що результати конкуренції характеризуються не тільки відомою властивістю, згідно з якою розподіл ресурсів слід сприймати як даністьз тим цінним винятком, що тільки один із кількох станів стійкої рівноваги може бути максимумом, 44 але також встановив новий і, можливо, вкрай важливий виняток, що випливає із зовнішньої економічності або неекономічності. Доктрина зовнішньої економічності стверджує, що у важливих областях вибір окремої особи лише частково підпорядкований обліку наслідків, і це доктрина неминуче відкриває широкий спектр конкурентного рівноваги, не підпорядкованого звичайним критеріям оптимальної організації. Пігу в роботі "Багатство та добробут" розробив і при цьому сильно перебільшив роль джерел дисгармонії.
Повне формулювання: Кларк та Найт
І можна тільки дякувати Богові за те, що концепція досконалої конкуренції досі обслуговувала такі різноманітні потреби.
Звичайно, це не заклик до благодушності. Я згадав багато сфер, де потрібно зробити багато роботи, перш ніж вдасться прояснити важливі аспекти визначення конкуренції. Моя основна теза полягає в тому, що будь-яке значне удосконалення загальної економічної теорії не може не вплинути на концепцію конкуренції. Але вона довела, що є стійкою та еластичною концепцією і ще довго збережеться у впізнаваному вигляді.
19 Нехай дохід фірми будеqipі нехай всі фірми мають однакові граничні витратиМС. Тоді рівняння для максимальних прибутків для однієї фірми матиме такий вигляд:
Сумаnтаких рівнянь буде
приnqi = q. Це останнє рівняння можна записати
22 Ibid. P. 92. Це висувається знову у вигляді тези, що останні збільшення обмінюваних кількостей (тобто останній обмін на конкурентному ринку) повинні бути пропорційні загальним обсягам виробленого обміну або щоdyобмінюється наdxу тій же пропорції, щоyобмінюється наx, або
Було б краще, якби Джевонс просто стверджував, що якщоxi, обмінюється наyi, то тоді для всіхi
31 Припустимо, що один продавець маєqi, а кожен з інших продавців має в своєму розпорядженніq. Тоді гранична виручка продавця дорівнює
деQ- загальний обсяг продажу, adQ/dq = 1. Припустивши, щоQ = nqi = nq, і підставившиЕзамість