Гідроксимочевина (Hydroxyurea)
Оксипохідне сечовини (див.).
Синоніми: Гідреа, Hydrea, Biosupressin, Hidrix, Hydroxycarbamidum, Hydura, Litaliz, Oncocarbamidi.
Як хімічна сполука гідроксимочевина була синтезована у 1869 р., і лише у 1982 р. була доведена її клінічна ефективність при лікуванні деяких форм онкологічних захворювань.
Застосовують гідроксимочевину для лікування хронічного мієлолейкозу, лімфогранулематозу, меланоми при метастазах раку молочної залози. Механізм протипухлинної дії пов'язаний зі здатністю сполуки інгібірбувати рибонуклеозиддифосфатредуктазу, що є одним із ключових ферментів, що беруть участь у біосинтезі ДНК.
Препарат легко всмоктується при пероральному прийомі, пік концентрації в плазмі крові спостерігається через 1-2 год, період напівіснування - близько 2 год. Проходить через гематоенцефалічний бар'єр. Близько 80% виділяється із сечею протягом 12 год.
Приймають внутрішньо в капсулах, що містять по 0,5 г гідроксимочевини. Зазвичай призначають по 1 капсулі 3-4 рази на день. Курс лікування 3-4 тижні. Існують також інші схеми лікування (80 мг/кг 1 раз на 3 дні; 20-30 мг/кг щодня; тривалість курсу лікування 6 тижнів).
Препарат зазвичай добре переноситься. Можливий розвиток диспепсичних явищ, шкірних алергічних реакцій, рідко стоматиту, а також лейкопенії, мегалопластичної анемії, тромбоцитопенії.
Побічні явища зазвичай швидко минають після відміни препарату.
Гідроксимочевина протипоказана при тяжких порушеннях функції кісткового мозку, тяжкої анемії та вираженої лейкопенії, при годуванні груддю.