Гістохром – відгуки, інструкція, застосування

Гістохром – це препарат, що належить до групи антиоксидантних засобів та активно використовується в кардіологічній та офтальмологічній практиці.

Він випускається у формі 0,02% або 1% розчину для ін'єкцій і містить як активний компонент ехінохром (2,3,5,6,8-пентагідрокси-7-етилнафтохінон-1,4). Одновідсотковий розчин застосовують для лікування кардіологічних захворювань, розчин 0,02% гістохрому – в офтальмології.

Фармакологічна дія

Механізм дії препарату обумовлений його здатністю стабілізувати дію на клітинні мембрани та взаємодіяти з реактивними формами кисню, які включають іони кисню, перекису неорганічного та органічного походження, а також вільні радикали.

Крім того, Гістохром діє як хелатний агент щодо металів змінної валентності та сприяє зниженню кількості продуктів перекисного окислення ліпідів.

Застосовуваний у пацієнтів, які проходять тромболітичну терапію інфаркту міокарда, Гістохром, відгуки підтверджують цей факт, має виражену кардіопротекторну дію. Тобто препарат сприяє усуненню дисфункції міокарда та попереджає його незворотні ураження. На фоні застосування Гістохрому відзначається зниження частоти реперфузійних порушень серцевого ритму, включаючи пароксизмальні та надшлуночкові аритмії, що несуть пряму загрозу для життя пацієнта (парні шлуночкові екстрасистоли IVa класу та групові – IVb класу). При цьому слід зазначити, що після введення розчину пацієнтам показники атріовентрикулярної (передсердно-шлуночкової) та внутрішньошлуночкової провідності не зазнають суттєвих змін. В інструкції Гістохрому також вказується, що препарат протягом перших двох-трьох діб суттєвогальмує процес формування некротичного вогнища. Крім того, він:

Поліпшує скорочувальну здатність міокарда;
Знижує частоту розвитку у пацієнтів з інфарктом міокарда недостатності скорочувальної здатності лівого шлуночка серця (що особливо важливо у першу добу захворювання);
Сприяє відновленню нормального кровотоку в коронарних судинах за рахунок лізису тромбу усередині судинного русла.

Показання до застосування

Кардіологи рекомендують призначення Гістохрому:

Пацієнтам з гострою формою ішемічної хвороби серця (інфарктом міокарда), якщо їх лікування передбачає застосування препаратів тромболітичної дії (гістохром сприяє усуненню реперфузійних ускладнень, що провокуються ними);
Пацієнтам, які страждають від стенокардії.

В офтальмології Гістохром рекомендований дорослим пацієнтам:

З захворюваннями рогівки та сітківки, які носять дистрофічний характер;
За наявності у них симптомів вікової макулярної дегенерації – захворювання центральної області сітківки ока (макули), що протікає в хронічній формі, яке носить дистрофічний характер і провокує поступову втрату центрального зору, необхідного для чіткого сприйняття предметів;
При первинній глаукомі відкритокутового типу;
При діабетичній проліферативній ретинопатії сітківки;
При станах, що супроводжуються крововиливами у склоподібне тіло, сітківку чи передню камеру ока;
При дисциркуляторних явищах у кровоносних судинах (зокрема у центральній артерії та вені сітківки).

Медичні відгуки про Гістохром підтверджують також доцільність його застосування у складі комплексної терапії, метою якої єлікування кератитів, контузій, проникаючих травматичних ушкоджень та опіків очей. Препарат дозволяє зменшити набряклість сітківки, що, у свою чергу, створює сприятливі умови для проведення якісної та ефективної лазерної коагуляції сітківки. Також Гістохром має виражену ретинопротекторну дію, покращує показники при станах, що характеризуються дегенеративними процесами в сітківці та зоровому нерві, та прискорює епітелізацію тканин. Крім того, згідно з дослідженнями, Гістохром має антикатаральні властивості.

Протипоказання

Інструкція Гістохрому попереджає про те, що препарат не дозволяється застосовувати:

Пацієнтам, у яких спостерігається підвищена індивідуальна чутливість до його компонентів;
Жінкам у період вагітності та годування груддю;
Дітям.

Спосіб застосування та дозування

0,02% розчин препарату вводять пацієнтам:

У вигляді парабульбарних ін'єкцій (голка шприца при цьому вводиться через шкіру нижньої повіки приблизно на один сантиметр у глибину у напрямку очного екватора);
У вигляді субкон'юнктивальних ін'єкцій (коли голка шприца вводиться через кон'юнктиву в області перехідних складок або очного яблука субкон'юнктивальний або субтеноновий простір).

В обох випадках рекомендованою є доза, що дорівнює 0,3-0,5 мл. Залежно від особливостей клінічної картини гістохром вводять щодня або через день. Тривалість курсу лікування становить від 5 до 10 ін'єкцій препарату (як правило, покращення зору та зменшення проявів захворювання відзначається вже після другої-третьої ін'єкції).

Якщо у пацієнта відзначається больова непереносимість, розчин слід вводити разом із новокаїном.

Людяміз захворюваннями рогівки ампульний розчин Гістохрому рекомендується вводити у вигляді інстиляцій по дві краплі чотири-п'ять разів на день.

У кардіології препарат вводять у вену струминно (при цьому тривалість введення не повинна бути меншою за три хвилини) або краплинно.

Для струйного введення безпосередньо перед використанням 5-10 мл 1% розчину Гістохрому розводять 20 мл 0,9% розчину для інфузій. Якщо це необхідно, допускається повторне введення препарату у тій же дозі.

Для краплинного введення безпосередньо перед використанням 5-10мл 1% розчину розводять 100мл 0,9% розчину для інфузій.

Побічна дія

Відгуки про Гістохром свідчать про те, що в деяких випадках застосування препарату може провокувати небажані побічні ефекти, у тому числі:

Больові відчуття протягом вени, що виникають при внутрішньовенному введенні препарату (при цьому флебіт у пацієнтів не розвивається);
Фарбування сечі в темно-червоний колір (зазвичай це відзначається у перші дві доби);
Прояви алергічних реакцій.