Хакери або кракери
Хакери чи кракери "Що таке добре і що таке погано?"
HACKERсущ.1. Індивідуум, який отримує задоволення від вивчення деталей функціонування комп'ютерних систем та від розширення їх можливостей, на відміну від більшості користувачів комп'ютерів, які вважають за краще знати лише необхідний мінімум. 2. Ентузіаст програмування; індивід, що отримує задоволення від самого процесу програмування, а не від теоретизування з цього приводу.
Дане трактування поняття "хакер" відрізняється від прийнятої в засобах масової інформації, які, власне, і призвели до заміни понять. Останнім часом багато фахівців з комп'ютерної безпеки почали акуратніше ставитися до цих термінів.
Низинність мотивів кракерів призводить до того, що 9 з 10 з них є "чайниками", які зламують системи, що погано адмініструються, в основному завдяки використанню чужих програм (зазвичай ці програми називаютьсяexploit). (Причому це думка тих самих 10% професійних кракерів). Такі фахівці - колишні хакери, які стали на шлях порушення закону. Їх, на відміну від кракерів - "чайників", зупинити дійсно дуже складно, але, як показує практика, аж ніяк не неможливо (для прикладу згадаємо протиборство Митника і Шимомури). з інформаційної безпеки – професійного хакера.
Проте було б несправедливо змішати в одну купу всіх кракерів, однозначно назвавши їх злодіями та вандалами. На нашу думку, всіх кракерів можна розділити на три наступні класи в залежності від мети, з якою здійснюєтьсязлом: вандали, "жартівники" та професіонали.
Зломщики - професійні кракери, які користуються найбільшою пошаною і повагою в кракерському середовищі, основне завдання яких - зламування комп'ютерної системи з серйозними цілями, чи то крадіжки, чи підміна інформації, що там зберігається. У загальному випадку, для того, щоб здійснити злам системи, необхідно пройти три основні стадії: дослідження обчислювальної системи з виявленням вад у ній, розробка програмної реалізації атаки та безпосереднє її здійснення. Звичайно, справжнім професіоналом можна вважати того кракера, який для досягнення своєї мети проходить всі три стадії. З деякою натяжкою можна вважати професіоналом того кракера, який, використовуючи здобуту третьою особою інформацію про вразливість у системі, пише програмну реалізацію цієї вразливості. Здійснити третю стадію, вочевидь, може у принципі кожен, використовуючи чужі розробки. Але те, що займаються зломщики - це звичайне злодійство., якщо абстрагуватися від предмета крадіжки. На жаль у нас, в Україні, все не так просто. У країні, де більшість програмного забезпечення, що використовується кожним користувачем, є піратським, тобто вкраденим не без допомоги тих же зломщиків, майже ніхто не має морального права "кинути в них камінь". Звичайно, злом комп'ютерних систем з метою крадіжки в жодному разі не можна назвати гідною справою, але й дорікати кракерам-зломникам можуть тільки ті, хто легально придбав все програмне забезпечення, що використовується.