Хімічний аналіз бурових розчинів - Студопедія
З метою визначення наявності забруднюючих домішок та для полегшення контролю параметрів бурового розчину воду замішування та фільтрат розчину досліджують хімічним шляхом.
Для проведення хімічного аналізу зазвичай потрібне наступне лабораторне обладнання: піпетки, склянки для хімреактивів, крапельниці, чашки, мірні циліндри, палички для перемішування та мийний посуд.
6.10. Визначення рН
рН бурового розчину можна визначити двома різними методами:
1.Індикаторний папір.Індикаторний папір для вимірювання рН оброблений таким чином, що в залежності від концентрації іонів водню в розчині змінює забарвлення. При високих концентраціях хлориду індикаторний папір втрачає ефективність.
2.рН-метр.рН-метр - це електрометричний прилад, в якому концентрація іонів водню вимірюється пристроєм, що складається зі скляного електрода, електронного підсилювача та шкали, прокаліброваної в одиницях рН. Помилки у вимірі, викликані високою концентрацією іонів натрію, можна запобігти використанням спеціального електрода або застосуванням спеціальних коефіцієнтів поправки.
ПроцедураІндикаторний папір
1. Помістіть смужку індикаторного паперу на поверхню бурового розчину та зачекайте, поки не намокне нижня її частина і колір стабілізується (зазвичай на це потрібно близько 1 хвилини).
2. Порівняйте колір верхньої сторони смужки, який не контактував з буровим розчином з кольоровим стандартом, що поставляється з набором індикаторного паперу, і визначте рН бурового розчину.
3. Запишіть значення рН з точністю до 0,2-0,5 одиниці (залежно від діапазону паперу, що використовується).
1. Згідноінструкції, що додається до приладу, увімкніть підсилювач та зробіть стандартизацію приладу відповідним буферним розчином.
2. Ретельно промийте електрод дистильованою водою. Обережно витріть його і вставте в буровий розчин.
Не допускайте торкання електродів стінок контейнера!
3. Обережно збовтайте розчин з опущеним електродом.
4. Виміряйте рН відповідно до інструкції. Після стабілізації показань (потрібно від 30 секунд до декількох хвилин) запишіть рН.
5. Вкажіть значення рН із точністю до 0,1
6. Ретельно промийте електрод та зберігайте його у дистильованій воді.
Процедура вимірювання лужності фільтрату
1. Влийте у чашку 1 мл фільтрату.
2. Додайте 2-3 краплі індикаторного розчину фенолфталеїну. Якщо фільтрат не забарвиться, Pf = 0,
Якщо фільтрат стане червоним?
3. Додайте при безперервному помішуванні 0,02N (N/50) сірчаної кислоти, доки фільтрат не знебарвиться. Число використаних мілілітрів 0,02N (N/50) сірчаної кислоти називається "Р" лужністю фільтрату (Pf).
4. До проби, яка титрувалася до кінцевої точки "Р", додайте 2-3 краплі індикаторного розчину метилоранжу. При помішуванні додайте по краплі стандартну кислоту до зміни кольору з жовтого на рожевий. Загальний об'єм кислоти (у мілілітрах), використаної до моменту досягнення кінцевої точки за метилоранжем (вкпюча і об'єм на титрування до кінцевої точки "Р"), запишіть як "Мf".
5. Вкажіть лужність фільтрату за метилоранжем "Mf" у вигляді загальної кількості 0.02N кислоти на мілілітр фільтрату, використаного на титрування до кінцевої точки за метилоранжем.
Лужність "Mf" також можна перевірити індикатором бромкрезоловим зеленим. Привикористання цього індикатора простіше визначити кінцеву точку. Спочатку виконують етапи 1-3, описані вище, а потім наступні.
6. До проби, у якої досягнуто кінцевої точки "Р" додають 3-4 краплі індикатора бромкрезолового зеленого. По краплині додають 0,02N сірчану кислоту до зміни забарвлення з синім до кольору зеленого яблука.
7. Лужність "М" (Mf) - це обсяг кислоти, необхідний досягнення
кінцевої точки за бромкрезоловим зеленим (рН 4-4,5). У цей обсяг входить та
об'єм кислоти, використаної на титруванні до кінцевої точки Pf.
Якщо зразок забарвлений і дозволяє візуально визначилися зміна кольору, кінцеві точки " Р " і " М " слід визначати тоді, коли показання на скляному електроді рН -метра - 8,3 і 4,3 відповідно.
Оцінка вмісту гідроксиду. карбонату та бікарбонату
Р = мл 0,02N сірчаної кислоти, необхідної для досягнення кінцевої точки фенолфталеїну.
М = загальна кількість мл 0,02N сірчаної кислоти, витраченої на титрування до кінцевої точки метилоранжу.
Р = 0, лужність є наслідком присутності лише бікарбонату.
Р = М, лужність є наслідком присутності гідроксиду.
2Р = М, лужність є наслідком присутності тільки карбонату.
2Р > М, лужність є наслідком прі> : суміші карбонату і гідроксиду.
Чи не знайшли те, що шукали? Скористайтеся пошуком:
Вимкніть adBlock! і оновіть сторінку (F5)дуже потрібно