Хочу відкрити свою справу, але боюсь

З дитинства нас привчили, що працювати на іншого – це нормально, адже в такому разі інший за нас відповідає. Що означає працювати на себе? На це питання багато хто навіть не намагається відповісти, але хтось починає задаватися цим питанням. Так сталося і з моєю клієнткою. Вона надіслала ось такого листа:

«Здрастуйте, Юліє! Мене звати Анастасія. Я довгий час працювала у кол-центрі одного з банків. У мене добре знання англійської, а тому під час олімпіади в Сочі мене перевели до відділу роботи з іноземними клієнтами. Через рік такої роботи по 12 годин на день я звільнилася. На це були об'єктивні причини, саме тоді я вийшла заміж і чекала на дитину. І ось у результаті я - молода мама з дитиною, яку треба доглядати, поки вона не виросла. На роботу я вийти не можу, та й окрім банку ніде не працювала, а скрізь потрібен досвід. Хотілося б відкрити свою справу, якою можна було б займатися вдома, пекти солодощі, виконувати замовлення з перекладу чи викладати малювання. Однак дуже боюся, раптом нічого не вийде і чоловік втратить гроші, або навпаки, у мене буде незалежний дохід, і його це буде злити, боюся, що дитині менше часу приділятиму або буду дуже нервова, і вона мене дратуватиме. Час іде, а я так нічого не відкрила. Кілька разів я намагалася обговорити цю ідею з чоловіком, але він не сприймав мене всерйоз. Чекаю вашої поради, можливо, Ви мені допоможете».

Задавши пару питань, я уточнила проблему - моя клієнтка боїться відкрити свою справу, цей страх викликаний різними причинами, а тому слід працювати з кожним із факторів, що їй заважають.

Причиною страхів у цій ситуації є невизначеність, страх перед невідомим. Моя клієнтка не знає, як відреагує чоловік, як вона справлятиметься і чи вийде в неї що-або. Але, як відомо, поки не спробуєш – не впізнаєш. Наші страхи – лише захисна реакція свідомості, адже нам некомфортно, коли нас вибивають із звичного способу життя.

Щоб відкрити свою справу, недостатньо просто мріяти і перебирати варіанти. Потрібно розпочати діяти.

Необхідно чітко визначитися із тим, чим хочеться займатися. Як тільки рішення ухвалено, потрібно розпочати роботу. Якщо це кулінарія, необхідно почати багато піч та вчитися барвисто оформляти свою продукцію, надаючи їй товарного вигляду. Клієнт не простить підгорілий кекс або неправильний переклад. Потрібно довести своє вміння до необхідного рівня якості.
Підготуйте чіткий план проекту. Необхідно розписати все якомога детальніше: витрати, передбачуваний дохід, яким чином набиратиметься клієнтська база. Слід пам'ятати, що під час справи будь-який план може зазнати змін, і якщо щось піде не так, не варто лякатися, це нормально.
Коли план готовий, важливо заручитись підтримкою близьких. І тут підтримкою чоловіка. Часто ми можемо боятися, як він відреагує, як я виглядатиму в його очах і в очах людей, що оточують мене? Важливо, щоб вони підтримували такі починання і не критикували їх. А якщо не підтримують – проаналізуйте їхні аргументи та спробуйте у процесі переговорів навести свої аргументи на користь свого вибору. Однак якщо спроби домовитися не призводять до успіху і близька людина не підтримує – це серйозний дзвінок: а чи все добре у ваших стосунках?
У ухваленні такого рішення часто може заважати страх не впоратися з іншою справою життя – вихованням дитини. Необхідно прорахувати той час, який необхідний для заняття своєю справою і подбати про те, щоб у цей час дитина була під наглядом бабусі.тата або в дитячому садку. Адже своя справа потребує концентрації уваги.

Пам'ятайте, що будь-яке заняття пов'язане з тими чи іншими ризиками, тому потрібно починати з малого, іноді невелика справа може зрости до раніше непередбачених масштабів. Успіхів Вам у Ваших починаннях!