Хронічна гематурія ВРХ
Тяжке захворювання, що характеризується кровотечею в порожнину сечового міхура з ерозій, виразок, папілом на слизовій оболонці.
Етіологія. Причини точно не виявлено. Є різні варіанти виникнення: поїдання радіоактивних кормів, вплив токсинів рослинного походження, а також надходження з водою фтору, свинцю, алюмінію та нестачі йоду та кальцію.
Патогенез. Тоскичні речовини діють на слизову оболонку сечового міхура розширюючи капіляри, що призводить до крововиливу в сечовий міхур. Тривале виходження крові призводить до хронічно постгеморатичної анемії та дегенеративних змін у нирках, печінці та інших органах.
Симптоми. На початку хвороби симпотми не виражені. Виявляється слабке почастішання сечовипускання та в сечі знаходять невелику кількість крові. Забарвлення поступово змінюється на яскраво-червоний колір залежно від тривалості хвороби. При погіршенні стану сечовипускання частішає до 20-25 разів на добу. При цьому слизові анемічні, тварина неспокійна, апетит знижується. Аускультацією виявляють ендокардіальні шуми, артріальний тиск знижений, дихання прискорене.
Течія. Хронічне.
Патморф.зміни. Зміни стосуються в першу чергу сечовивідної системи. Розвивається загальна анемія. У нирках відзначають дистрофію, у сечовому міхурі виявляється кров, але в його стінках точкові крововиливи, можливі виразкові поразки і гематоми.
Діагноз. Встановлюють за клінічними ознаками та лабораторними дослідженнями сечі.
Лікування. Хворим тваринам змінюють годування, збільшуючи кількість концентрованих кормів. Раціон повинен бути збалансований за мікроелементами (цинк, кобальт, залізо) та макроелементами (хлориднатрію, кальцій, фосфор). Застосовують сольові премікси. Найкращий: хлориду натрію 40 г, трикальційфосфату 40 г, сульфату міді 0.2 г, йодиду калію 0.04 г, сульфату кобальту 0.2 г, нітрату нікеллю 0.8 г.
Для зупинки кровотечі можна вводити в 10% розчин хлориду кальцію. При запаленні сечового міхура призначають антибіотики ряду пеніцилінового і тетрациклінового. З вітамінів – тетравіт та тривітамін.
Профілактика. Повноцінне годування, особливо грубі корми. Стежать за пасовищами, радіаційною ситуацією.