Хворого Бориса Моїсеєва ґвалтували і цькували ацетоном.
Хворого Бориса Моїсеєва ґвалтували і цькували ацетоном
- Наразі Боря Моїсеєв – глибоко хвора людина, – сумно констатував Євген Йосипович. - Про які гастролі може йтися?!
У моєї бабусі свого часу був інсульт. І лише через десять років вона прийшла до більш-менш нормального стану. А за півроку після інсульту починати гастролювати - чистої води божевілля. Навіть за мінімальної кількості номерів за участю Борі це непомірне навантаження. Жодна розсудлива людина не стала б так знущатися над собою. Борю просто зомбувало його нинішнє оточення. Ці люди не хочуть чекати на одужання. Для них головне – забезпечити собі шматок хліба з олією та ікрою. І вони вселяють Борі, що треба терміново їхати на гастролі та заробляти гроші. Креативним ідеологом цього є його директор Сергій Горох. А решта - водії, костюмери, гримери - просто йому підтакують.
Згвалтування
- Саме Горох завжди налаштовував Борю проти мене і був ініціатором наших розлучень, - розповів Фрідлянд. - Мало хто знає, що перший розрив стався у нас ще 2003 року. На той час моїми стараннями Боря став збирати Палаци спорту та увійшов до першої десятки гастролерів. На хвилі успіху він, певне, відбулася переоцінка своєї значимості. І Горох переконав його, що може обійтися без мене. Ми з Борею не працювали рівно рік. За цей час з успішного гастролера він перетворився на артиста, який не збирав і повзав. На щастя, йому вистачило мужності та здорового глузду прийти до мене і сказати: "Без тебе погано. Давай знову працювати разом!" А за кілька років з подачі Гороха знову почався саботаж. Для Борі були готові десятки нових пісень. Завдяки використаннювнутрішніх резервів їхня собівартість була мінімальною - не більше 5-6 тисяч доларів.
Але Боря не поспішав їх записувати. А паралельно намагався щось робити сам. Купував на боці пісні по 15 тисяч доларів, на які не було жодних прав. Потім по 50-60 тисяч доларів намагався поставити ці пісні на "українське радіо". Загалом робив безглузді помилки. Якоїсь миті я втомився з цим боротися і припинив співпрацю з ним.
Результатом річної самостійної діяльності Борі став інсульт. На мою думку, Борю просто зґвалтували! Загнали непрофесійно організованими гастролями та величезною кількістю абсолютно непотрібних телезйомок, які, як здавання крові, не проходять безвісти. Крім того, під час нашої спільної роботи значна кількість негативу я замикав на собі. Боря було захищено від непотрібних переживань. Наприклад, коли скасовувалися його концерти через протести віруючих. А після того, як ми розлучилися, вся негативна інформація почала доходити до нього повністю. Це, звісно, теж позначилося його здоров'я. Про інсульт, що трапився у Борі, я дізнався раніше, ніж про це повідомили ЗМІ. Але на той момент Боря вже перебував у центрі ВАТ "Медицина". І зв'язок з ним був лише через Гороху. Я одразу запропонував йому свою допомогу. В Ізраїлі мої друзі, з якими я разом навчався у медичному інституті, багато років реабілітували після інсультів. І вони були готові безкоштовно підключитися до лікування Борі. Але Горох мені сказав, що це питання займається мало не особисто Президентом України і моя допомога не потрібна.
Ізоляція
– Потім, коли Борю перевели до клініки неврології РАМН, ми з Ігорем Ніколаєвим домовилися його відвідати, – продовжив Євген Йосипович. - Тоді ж до нього мала приїхати Пугачова. У цей момент Горохполетів у Вільнюс. Мабуть, йому не хотілося зустрічатися з нами і мати блідий вигляд щодо клініки, де знаходився Боря. Це було дуже сумне видовище. Поки хворий перебуває у комі чи хоча б не встає з ліжка, у такій клініці ще можна перебувати. Але коли людина вже приходить до тями і починає ходити, вона повинна бачити навколо себе той комфорт, до якого він звик у звичайному житті. А якщо він бачить затертий лінолеум і обшарпані меблі, нічого, крім гнітючого враження, на хворого це не справляє. Мабуть, у разі вирішальну роль зіграла вартість лікування.
За перебування у центрі ВАТ "Медицина" треба було платити. За перші три дні там виставили рахунок на 200 тисяч карбованців. А лікування у клініці неврології було безкоштовним. Тому Горох і наполіг, щоб Борю перевели туди.
Найсмішніше, що відвідати Боря у цій клініці мені так і не вдалося. Як мені потім розповідали, Горох, перебуваючи у Вільнюсі, дзвонив лікарю і говорив:
"Робіть, що завгодно, але Фрідлянда не можна допускати до Бориса Михайловича!"
Зважаючи на все, це було пов'язано з тим, що я один із небагатьох людей у його оточенні, хто міг адекватно оцінити ситуацію, що склалася.
Боря навіть іноді ображався на мене через це. Усі співали йому дифірамби, казали: "Який ти офігенний!" А я завжди прямо висловлював йому свою думку. Так чи інакше лікар відмовилася пустити мене до Борі. Жодних виразних аргументів вона навести не змогла, навіть не захотіла повідомити його про мій приїзд. Послалася на те, що він нібито не хоче зустрічатися зі мною. Наскільки я чув, за розпорядженням Гороха до Бори не пускали також його близьких родичів – рідного брата з Канади та рідну сестру з Ізраїлю.
Ацетон
- Протягом двох місяців янамагався домовитися з Горохом, щоб Борю таки оглянув мій лікар із ізраїльської клініки, - розповів Фрідлянд. - Це та сама клініка з дельфінарієм, де лікували Миколу Караченцова. Там є велика кількість українськомовних спеціалістів – логопедів, невропатологів, реабілітологів. Але Горох і чути нічого не хотів. Зрештою, коли Боря вже вийшов із клініки неврології, я за відсутності Гороха привіз лікаря з Ізраїлю прямо до міської квартири Борі на Червонопролетарській вулиці. У цей момент там точилися ремонтні роботи. П'ятнадцять малярів у захисних масках фарбували стіни та стелі. Все було буквально просякнуте парами ацетону. А посеред сидів Боря без жодної маски і дихав цією гидотою. Було видно, що він не може адекватно сприймати те, що відбувається. Ми були вражені, що Горох на час ремонту не перевіз Борю до його заміського будинку в Барвіху і залишив хвору людину в таких страшних умовах. Оскільки знаходитись у квартирі було неможливо, спілкуватися з Борею лікарю довелося на сходовій клітці перед ліфтом. Він виявив Борі кілька серйозних проблем. Це порушення промови, проблеми з пам'яттю, проблеми з рахунком. "Ситуація непроста, важка, - сказав лікар. - Але не настільки, що нічого вдіяти не можна. Річна реабілітація може повернути його до нормального життя". На жаль, до його рекомендацій ніхто не дослухався. Після цього Боря ще якийсь час епізодично займався з логопедом. А потім взагалі закинув лікування.
Квартирне питання
Колись я допоміг Борі на дуже вигідних умовах купити будинок у Барвіху. За два тижні я навів десять покупців – Сашу Маршала, Аркашу Укупника, Ігоря Ніколаєва, "Гостей із майбутнього" та інших. І ми всі по 300 тисяч взяли будинки, які на той час уже коштували по 600 тисяч. Так от цього будинку в Барвіху у Борі більшені. Він нещодавно проданий. Причому рік тому його готові були купити за 2 мільйони 200 тисяч. Але Боря відмовився. А зараз будинок пішов лише за 1 мільйон 300 тисяч. До чого був такий спішний розпродаж?! Якщо Борі не вистачає на життя, на ліки та на обслугу, будинок у Барвіху можна було здати за 10 – 15 тисяч доларів на місяць. Плюс здати квартиру в Болгарії та квартиру в Юрмалі. І жити у своїй улюбленій квартирі на Червонопролетарській вулиці.
Междуметія
– Нещодавно НТВ знімало бенефіс Борі Моїсеєва, – продовжив Євген Фрідлянд. - На вимогу Гороху, мене на зйомки не покликали. Я зателефонував Кіму Брейтбургу. "Вже 12 годин знімаємо", - повідомив він. "Як там Боря? - Запитав я. - Ти з ним хоч розмовляв?" - "А як я можу з ним розмовляти?! - Відповів Кім. - Він говорить одними вигуками". Це означає, що людину треба швиденько пакувати та везти до лікарні. А натомість його везуть на гастролі. Я боюся, що це закінчиться трагічно, якщо це вчасно зупинити. На жаль, Боря слухає лише своє найближче оточення. Тільки їм він довіряє. А сигнали ззовні до нього не доходять. Може, ваша газета допоможе до нього достукатися і переконати його всерйоз зайнятися своїм здоров'ям?
- Безумовно, Борис надто поспішає повернутися до гастрольної діяльності, - не заперечував директор Мойсеєва. - Але, на жаль, з ним нічого вдіяти не можна. Він просто вимагає везти його на гастролі. Звичайно, ми консультуємося з лікарями. Я щотижня виходжу на зв'язок із професором Михайлом Пірадовим із центру неврології РАМН. З огляду на рекомендації лікарів ми передбачили у гастрольному графіку вихідні, щоб дати йому можливість відпочивати. Саму концертну програму зробили максимально щадну. Оздобили її новою хореографією, візуальними ефектами, графікою. А будинок уБарвіху Борис справді продав, бо саме зараз на нього знайшовся покупець. У нього вже давно були думки його продати. Цей будинок дуже незручний за розташуванням. Начебто він знаходиться поблизу Москви. А добиратись туди дуже довго. Можна 40 хвилин простояти нерухомо, коли їде якийсь кортеж. У нас був рекорд, коли поїздка до Барвіхи із центру зайняла 4,5 години. Це була межа всьому. Тому Борис швидко зробив ремонт на Червонопролетарській та переїхав туди.