І тут з’являється господар харлея
Ось це так!
У п'ятницю під'їжджаю до супермаркету, затаритися пивом і креветками. Дивлюся – вільне місце є, поряд з офігенним харлеєм.
Паркуюся, виходжу з машини, починаю розглядати його, бо люблю такі мотоцикли. Поруч біля машини копошиться сім'я, вкладає покупки. Мама, Папа, і хлопчик, років п'яти.
І тут з'являється хазяїн харлея.
Класика - шкіряні штани, козаки, шкіряна жилетка на голе тіло, на одному передплічні татуха ZZ Top, на іншому - AC/DC. І ... Величезна біла шевелюра з кучерями, і така ж біла борода до пупа. Така собі суміш того самого ZZ Top і MC Спалахіна.
Хлопчик як закричає — «Мамо, дивись, Діду Мороз!».
А мама йому – «Ні синок, це дядько-байкер».
У хлопчика починає надуватися нижня губа.
А дядько-байкер повертається до хлопчика, і каже добре поставленим басом (далі діалог із хлопчиком): — Та ні, я і є Дід Мороз. — А де твоя червона шуба та чому на мотоциклі? — Так літо, у мене відпустка, катаюся ось, заразом дивлюся на діток, хто добре поводиться, а хто погано, щоб знати, кому дарувати подарунки на Новий рік, а кому — ні. А на мотоциклі, бо олені відпочивають, травку щипають, сил набираються, адже взимку скільки справ у нас буде. — А Снігуронька де? — А Снігуронька на півдні, у Туреччині відпочиває. — А вона не розтане? — Та ні, казки це, не таємо ми від спеки.
Далі відкриває кофр, які битком набитий невеликими плюшевими зайчиками.
Бере одного, і дарує хлопчику зі словами: — Поводься добре, слухайся Маму з Папою, і буде тобі на новий рік гарний подарунок.
У того, аж мало не сльози на очах від щастя.
Потім він (байкер) повертається до мене, підморгуєі шепоче - "Третій за сьогодні".
Сідає на мацик, і плавно від'їжджає.
Мама посміхається, Папа посміхається, хлопчик обіймає зайчика.
Я дивлюся на сонечко, і думаю — «Як же життя гарне!»