ІІ. Порядок визначення потонних ставок
7. З метою більш правильного відображення зносу та вартості використаних основних фондів у собівартості погашених запасів, обліку специфіки роботи цих фондів та створення умов для своєчасного їх відтворення амортизація гірничо-капітальних виробок, спеціалізованих будівель, споруд та передавальних пристроїв визначається за груповими потонними ставками, які встановлюються для двох або трьох (на вугільних шахтах) груп основних фондів, що використовуються для відпрацювання корисних копалин.
Перша групова потонна ставка встановлюється за спеціалізованими основними фондами, об'єкти яких існують протягом усього терміну експлуатації підприємства та призначені для відпрацювання всіх його запасів.
Друга групова потонна ставка розраховується за спеціалізованими основними фондами, що обслуговують запаси горизонтів, ділянок, крил копалень (шахт), для розтину запасів окремих частин кар'єрного (розрізного) поля, дренажних та гідравлічних полігонів, а також для водозниження на них.
Третя групова потонна ставка визначається на вугільних шахтах за сукупністю спеціалізованих основних фондів, призначених для вилучення запасів частини горизонту або крила (наприклад, для відпрацювання бремсбергового, похилого поля або інших виїмкових ділянок), сюди ж відносяться гірничі виробки, проведені для нарізання очисних вибоїв.
Віднесення об'єктів спеціалізованих основних фондів до тієї чи іншої групи повинно проводитись залежно від схеми розтину та способу підготовки запасів корисних копалин на підприємстві.
8. Потонна ставка розраховується по кожній виробничій одиниці видобувного підприємства (шахті, руднику, ділянці тощо) на рік виходячи з залишкової вартості спеціалізованих основних фондів, обсягу видобутихзапасів та проектованих експлуатаційних втрат корисних копалин (вугілля, сланцю тощо).
Кожна групова потонна ставка розраховується шляхом поділу сумарної залишкової вартості (балансової вартості за вирахуванням зносу) спеціалізованих основних фондів за відповідною групою на обсяг усіх запасів корисних копалин, які вони обслуговують. При цьому залишкова вартість основних фондів та погашені запаси по всіх видобувних підприємствах (об'єктах), крім вугле- та сланцевидобувних підприємств (об'єктів), приймаються на рівні очікуваних даних на початок запланованого року, а по вугілля- та сланцедобувних підприємствах (об'єктах) - на рівні звітних даних за цими показниками початку року, попереднього планованому.
9. Переведення об'єктів спеціалізованих основних фондів з однієї групи до іншої при черговому розрахунку потонних ставок допускається у виняткових випадках та оформляється спеціальним актом, у якому обґрунтовується необхідність такого переведення.
10. На запланований рік потонна ставка в цілому по підприємству визначається як середньозважена величина групових розрахункових ставок з урахуванням питомої ваги планових обсягів запасів корисних копалин, що обслуговуються зазначеними групами основних фондів.
11. По новим гірничодобувним підприємствам, експлуатація яких починається в запланованому році, вихідні дані при розрахунку потонних ставок приймаються за передбачуваною на момент здачі підприємства в експлуатацію величиною основних фондів, що вводяться, і затвердженими запасами корисних копалин з урахуванням проектованої величини експлуатаційних втрат у запланованому році.
По гірничодобувних підприємствах, що експлуатуються останній рік, потонні ставки розраховуються виходячи з даних щодо очікуваної залишкової.вартості основних фондів та очікуваних залишків погашених запасів копалин на останній запланований рік. При цьому величина потонної ставки по підприємству має забезпечити повну амортизацію залишкової вартості спеціалізованих основних фондів, що числяться на балансі.
12. Потонні ставки розраховуються по кожному підприємству (шахті, руднику, розрізу) при складанні річного плану за формами, наведеними у додатку N 2 (за наявності двох груп спеціалізованих основних фондів) або у додатку N 3 (за наявності трьох груп) до цієї Інструкції , і затверджуються вищою стосовно них організацією (асоціацією, концерном, комбінатом, виробничим об'єднанням тощо.). Затверджені потонні ставки не підлягають зміні протягом року, незалежно від введення в дію чи вибуття спеціалізованих основних фондів, зміни балансових запасів копалин.
Порядок розрахунку річної потонної ставки по підприємству з видобутку копалин за наявності двох або трьох групових розрахункових потонних ставок наводиться відповідно в прикладах 1 і 2.
Приклад 1. Визначення розрахункових групових потонних ставок та загальної потонної ставки по підприємству виділення двох груп спеціалізованих основних фондів на 1991 рік.