«Інемурі» — разюче японське мистецтво ніколи не спати
Фактрум розповідає, як можна «спати» при цьому «свідомо бути» у якомусь місці, і чому японці відмовилися від нормального сну.
[media-credit name="Bbci.co.uk" link="http://ichef.bbci.co.uk/wwfeatures/wm/live/1280_640/images/live/p0/3t/88/p03t889t.jpg" align="alignnone" width="730"]
Доктор-антрополог Бріджіт Штегер згадує, як вперше зіткнулася з цим явищем, коли приїхала до Країни сонця, що сходить у 1980 році. У цей період економіка Японія вступила у фазу «мильної бульбашки» — неймовірного спекулятивного ажіотажу. Щоденне життя японців була такою ж гарячковою. Люди забивали свої розклади діловими та особистими зустрічами так щільно, що на сон часу вже не залишалося. Бізнесмени намагалися відвоювати у сну якнайбільше часу і пишалися цими «перемогами».
[media-credit name="Huffpost.com" link="http://i.huffpost.com/gen/4345824/images/o-SONNELLINO-facebook.jpg" align="alignnone" width="730"]
У цей час японське метро нагадувало «сонне царство» — потоки в'ялих напівсонних людей заходили у вагони, прилаштовувалися десь і моментально поринали засинали. Декому вдавалося спати стоячи і нікого це не дивувало.
Так виковувався позитивний образ японської «працьовитої бджілки», яка нехтує нічним відпочинком, не дозволяє собі ніжитися в ліжку вранці, але «добирає» нестачу сну за допомогою «інемурі» — вміння подрімати за будь-якої можливості: у транспорті , під час робочої зустрічі чи лекції.
[media-credit name="Atresmedia.com" link="http://staticpro-wpmu.atresmedia.com/wp-content/uploads/sites/2/2016/06/08201243/32.jpg" align=»alignnone "width="730"]
Якщо японський чоловік, жінка або дитина раптомвідчують потребу поспати хвилин десять у будь-якому місці та будь-якому становищі, він може зі спокійною душею це зробити, не побоюючись косих поглядів чи осуду.
У цьому цікавому явищі, на думку доктора Штегера, полягає дивна суперечність: якщо сон у ліжку вважається ознакою ледарства, то чому тоді сон у розпал робочого дня не сприймається як ознака лінощів? Який сенс заохочувати дітей сидіти над уроками до пізньої ночі, якщо наступного ранку вони спатимуть на заняттях?
[media-credit name="Florianwachter.com" link="http://www.florianwachter.com/work/0_A_Inemuri/img/01-inemuri_Buero.png" align="alignnone" width="730"]
Але це не єдина дивина, що стосується сну японців.
Крім того, в якомусь сенсі інемурі це зовсім не сон. Він дуже сильно відрізняється як від звичайного нічного сну в ліжку, так і від обіду. Весь фокус полягає у самому терміні. Він складається з двох протилежних, здавалося б, за змістом слів: «і» означає «присутнювати», а «немурі» означає «спати».
[media-credit name="Freeshareknowshare.com" link="http://www.freeshareknowshare.com/wp-content/uploads/2016/07/sleep.jpg" align="alignnone" width="730"]
Кожному з нас знайома така ситуація: ми фізично присутні на якомусь засіданні (лекції, зборах), але думками знаходимося десь далеко (занурюємося в тепле море, складаємо меню сімейної вечері). Ми якось відчуваємо, що нічого дуже важливого для нас у цей час не відбувається і завжди готові «спуститися на землю», коли це буде потрібно. Приблизно те саме відбувається і зі сплячими на робочих зустрічах японцями.Вони фізично присутні, нехай і в несвідомому стані і завжди при необхідності можуть увімкнутисяв роботу. Крім того, засідання часто займають кілька годин і полягають у заслуховуванні нудних звітів.
І якщо людина прийшла на засідання незважаючи на крайню втому — це означає, що вона дуже відповідальна і заслуговує на повагу. Тож нехай спить.