Інформаційна війна як інтелектуальна війна
Світ сьогодні будується завдяки інтелектуальному інструментарію. І негативне, і позитивне у ньому є результатом передусім інтелектуальних дій. Саме тому аналітичні центри (think tank) зайняли важливе місце в ієрархії західного державного управління і не зайняли жодного в нашій ієрархії. Там людина легко переходить з однієї сфери в іншу, оскільки здатна працювати і там, і там. Усі ключові події справжнього, по суті, були вигадані за письмовими столами, і вже потім були реалізовані.
При цьому згадується висловлювання одного з високопоставлених співробітників Білого дому про те, що насправді всі вивчають не реальність, а те, що в ній було змінено, і поки увага спрямована на зміни, реальність може знову змінитись (Scarborough R. Rumsfeld's war. The untold story of America's anti-terrorist commander.-Washington, 2004). Тобто ми вивчаємо не саму реальність, а те, що з неї виробляють задля інших цілей. Це спостереження наголошує: реальності як такої не існує.
Саме через інтелектуальну складову на перше місце поступово виходять інформаційні війни та некінетична зброя як новий тип зброї, на який ніхто не готовий реагувати адекватно. І в тому і в іншому випадку виникає нова філософія війни через появу асиметричної зброї. Адже тепер слабкий у традиційному розумінні опонент може виявитися сильним у кібератаці чи навіть у використанні традиційної зброї, але у терористичному акті.
Інтелектуальний компонент також зрушив у сферу цілей сучасної війни. Адже тепер військові бачать свої цілі у центрах прийняття рішень противника. Тобто, система війни обрала сьогодні нові типи цілей замість старої (людської маси). Більше того армія тепервиконує поліцейські функції — як у разі патрулювання, так і у разі пошуку конкретних осіб, які належать до режиму супротивника, як це було в Лівії.
До цього слід додати звернення до антропології, яка актуалізує культурну або етнографічну інформацію. І це знову каже, що відбувається відхід простого застосування сили у фізичному просторі. До речі, Дж. Най розпочав розробку так званої розумної сили, яка існує в системі сил жорсткої та м'якої.
Інтелектуальний інструментарій застосовували і у післявоєнний період. Є досить серйозні дослідження щодо того, чому вдалося реконструювати після війни Японію чи Німеччину і нічого не виходить із Афганістаном чи Іраком.
Інформаційні війни базуються на інтелектуальному інструментарії, тому що немає однозначної відповіді на основні питання щодо їх підготовки: яка аудиторія краще підійде, який саме меседж зможе виконати поставлені завдання, якою може бути форма для потрібного в цьому випадку контенту.
Якщо навіть військові активно взялися до інтелектуального інструментарію, ним тим більше мають займатися цивільні. До того ж зараз і бізнесмени, і політики часто працюють саме в цьому напрямку. Держуправлінці також намагаються запровадити нову методологію. Зокрема це стосується таких параметрів, як щастя та підштовхування (Почепцов Г. Від Facebook'а та гламуру до WikiLeaks: медіакомунікації. — Київ, 2012; Почепцов Г. Контроль над розумом. — Київ, 2012).
Емоції активно освоює та армія. Американська армія вирішила пропустити через ментальні тренування усі 1,1 мільйона військовослужбовців (див. тут, тут і тут). Це дозволить знизити рівень самогубств, і полегшити лікування у разі посттравматичного синдрому. За основувзято когнітивну терапію А. Бека. Тобто освоєння ще одного інтелектуального інструментарію. До речі, британці теж мають намір активно вдаватися саме до когнітивної психотерапії для лікування депресії.
Основним стає індивідуальний контент, підібраний під інтереси та цінності конкретної людини. А його світ визначається за журналами, які він читає, продуктами, які купує, фільмами, що їх дивиться, навіть напоями, які він приймає.
Єдиним мінусом цього підходу вважається те, що тепер намагаються працювати не з усіма, а лише з тими, хто потрібний, особливо з огляду на участь чи неучасть людини у попередніх виборах.
Для цього наперед вивчаються стилі життя американців. Потім ці стилі життя починають прив'язувати до політичних симпатій. Наприклад, Г. Клінтон мала найбільший рейтинг серед любителів McDonald's, Wal-Mart та Starbucks. У перевагах напоїв теж виявили розбіжності: Dr. Peper п'ють республіканці, а Pepsi Colа та Sprite — демократи. Heineken в іншому дослідженні було названо пивом демократів, тоді як республіканці, за його результатами, п'ють американське пиво. До магазинів Whole Foods ходять демократи.
Першим такий нішевий підхід запропонував для Б. Клінтона М. Пенн (Penn MJ Microtrends). Це він знайшов нішу "футбольних мам". До речі, можна згадати, що саме так визначала себе і Пейлін. Це самостійні мами возять дітей до спортивних гуртків. І їхні симпатії могли відрізнятись від симпатій їхніх чоловіків. Тому заради них Клінтон запровадив ініціативи щодо захисту дітей у школі (від наркотиків, від насильства тощо). І вони зробили свій внесок у його перемогу.
Фірма TargetPoint, яка співпрацює з республіканцями, запропонувала списокпитань, що розкривають її підхід: Хто хоче купувати мої продукти та послуги? Хто поділяє мої політичні погляди та ідеологію? Чому вони куплять мої продукти та послуги? Чому вони проголосують за мого кандидата, підтримають актуалізовану мою проблему?
У кампанії Буша мікротаргетинг було запропоновано М. Даудом (Sosnik DB, Dowd MJ, Fournier R. Applebee's America. How successful political, business and religious leaders connect with new American community. — New York etc., 2006). І в результаті К. Роув, головний стратег Буша, почав активно спиратися на нього. Список американських фірм, що спеціалізуються на мікротаргетингу, можна побачити на сторінках журналу «Кампанії та вибори». І все це можна вважати новим варіантом інтелектуального інструментарію у сфері, яка нас цікавить. Адже виборчі технології є варіантом тих самих інформаційних воєн у мирний період.
Інтелектуальний інструментарій має серйозну позитивну характеристику: забезпечує нелінійний перехід, тоді як звичайні методи базуються на лінійних переходах. Тобто результат у цьому випадку може бути проривним і непередбачуваним. А саме такі результати зараз і потрібні, бо людство свого часу вже вичерпало.