Ісландський собака, Північні Землі
Ісландська собака Islandsk Farehond, isl. Íslenskur fjárhundur FCI №289 Стандарт прийнято в Данії 1898 року. Країна походження: Ісландія Вага: 9-14 кг Висота в загривку: кобелі 42-48 см, суки 38-44 см Забарвлення: різні відтінки коричневого - від кремового до рудо-коричневого, також шоколадний, сірий, чорний; білий є завжди, але не переважає (до 50%) Інші назви: ісландський ферхунд, ісландська вівчарка, ісландський шпіц.
Ісландський собака, або як його ще називають Ісландська вівчарка, потрапив до Ісландії з прибуттям вікінгів. Можна датувати це приблизно 874-930 роками нашої ери. Вікінги використовували цього собаку як спритного мисливця, який швидко пристосувався до умов місцевого ландшафту та вишуканих видів дичини. Коли потреба в помічнику на полюванні відпала, ісландську вівчарку стали використовувати як собаку-пастушку. Із цим ісландський собака теж непогано справлявся, забезпечивши собі подальше виживання. На початку 20-го століття вона практично зникла внаслідок епідемії чуми, проте ісландським та англійським собаківникам вдалося відновити породу. За кілька минулих десятиліть популярність ісландського собаки стрімко зросла, хоча порода ще й нечисленна, але ризик зникнення їй уже не загрожує. Щоправда зараз багато хто заводить цього собаку зовсім не для роботи, а як сімейний улюбленець і учасник виставок. Взято звідси
Загалом, що це особлива порода, я дізналася недавно. Але завжди звертала увагу на дуже доброзичливих чарівних собачок з пухнастим хвостиком-бубликом і густими хутряними штанцями.
Таргани - це перше, що спадає на думку…