Історія походження жіночого капелюшка

У перекладі з німецької мови schlappe — це головний убір, який добре і стійко тримає форму. Жіночі капелюшки завдяки химерним розмірам та формам завжди були центром чоловічої уваги, і так і приковували погляд, такими різноманітними вони були.

До появи капелюха дамочки покривали голову шалями, шарфами, вуаллю та хутряними каптурами. Це було необхідно, щоб узимку врятуватися від холоду, а влітку від палючих сонячних променів. Парочка моделей були як мінімум дивними, щоб не сказати потворними.

Але починається історія походження капелюхів з Єгипту, де в гробниці на стіні був намальований невідомий чоловік у цікавому головному уборі, сплетеному з соломи. У Греції голову покривали лише для подорожей. У ті давні часи капелюх був символом знаті та великої могутності. У Єгипті великий відріз смугастої тканини був привілеєм лише фараонів, проте інші, крім рабів мали перуки з рослин та матеріалів. У давнину головний убір об'єднувався з обрядом поховання, тому що було повір'я, що він (головний убір) поєднує власника з потойбічним світом, головні убори жерців і померлих були прикрашені різним орнаментом, що було оголошено мовою духів.

Знову Франція почала диктувати моду на убори в 14 і 15 столітті, це були капелюхи прикрашені пір'ям, шапки з повсті які носили здебільшого селяни, бояри носили багатошарові, високі капелюхи. З'явилися фригійські ковпаки з кокардами та стрічками різних кольорів.

У 19 столітті науково-технологічний процес перевернув і добряче струснув увесь світ, але все ж таки витонченість процесу механізувати не можна, і знову було доведено що це не ремесло, а мистецтво.

Життєвий ритм ставав все швидше і тому капелюх стали одягати тоді, коли поспіх був ні до чого, наприклад для вечірньоїпрогулянки або походу в кіно та театр. Однак саме цей час почали творити шедеври капелюшного мистецтва.

---