Як із Радикал банку вивели активи на сотні мільйонів
Ніщозна угода
Наслідки угоди швидко відчули деякі позичальники банку. Серед них — друкована компанія «Інтерконтиненталь-Україна», яка взяла кредит у 2013 році та платила за рахунками, доки не дізналася про новоявлених кредиторів.
«Представники „АРБ інвестменс“ сказали мені, що вони перевели кредити на свою компанію, і тепер я маю підписати якісь документи і після цього платитиму відсотки та тіло кредиту їм», — розповідає представник «Інтерконтиненталь-Україна» Володимир Павловський.
Документи про визнання права вимоги за КУА, за словами Павловського, йому на підпис приносив член правління Радикал Артеменко. Підприємець не погодився на вмовляння і на якийсь час контакт із новими кредиторами перервався.
«АРБ інвестменс», знаючи про визнання укладеного договору недійсним, жодних дій для повернення придбаного за цим Договором не здійснила», — зазначають у Фонді гарантування вкладів. Проте все обернулося не так, як планували власники КУА — наразі справу про заволодіння активами банку розслідує Генпрокуратура.
Кредитний портфель
«Інтерконтиненталь-Україна» — не єдине підприємство, яке постраждало через угоду між Радикалом і АРБ інвестменс. Як випливає з документів, «Радикал» уставив право вимоги щодо більш ніж 40 кредитних угод. У Фонді гарантування вкладів фізичних осіб говорять навіть про великі цифри.
Обидві будівлі із сумарною оцінною вартістю майже 100 млн грн були заставлені в іпотеку за договором, укладеним у 2013 році між «Радикалом» та ТОВ «Квінтайр». За інформацією джерел видання, договір поруки за угодою укладено особисто з Тарутою. Наразі обидві будівлі з ініціативи ГПУ заарештовано,щоб виключити їх продаж.
Офіс Сергія Тарути. Будинок на Ярославовому Валу, 3-б
У переліку поступлених договорів можна побачити, що низку кредитів під заставу рухомого майна було надано фірмі «Вантаж Бі. Їм. Джі», якою володіють родичі екс-глави Аграрного фонду та ДПЗКУ Ігоря Якубовича.
За час перебування Якубовича на посаді ДПЗКУ також скористалася послугами банку. Крім того, документи дозволяють припустити, що деякі кредити, що поступилися «АРБ інвестменс», могли бути записані на співробітників «Радикал Банку». Наприклад, у реєстрі прав на нерухоме майно можна знайти інформацію, що кредити на 35 млн грн під заставу земельних ділянок у Київській області було видано Володимиру Анатолійовичу Сулізі та Олександру Олеговичу Нечипоренко.
Люди з такими іменами раніше працювали в «Радикалі», про що можна дізнатися з сайтів пошуку роботи та сайту банку. Крім того, співвласником "Інвестиційної компанії "Екоресурс", яка також отримала кредит у "Радикалі", була колишня акціонерка банку Людмила Давидюк.
Хто стоїть за АРБ
Хоча офіційно Радікал банк нібито не має відношення до АРБ інвестменс, між ними можна простежити зв'язок. Збіги починаються з назви. Зокрема, у логотипі банку також використовується абревіатура АРБ. Крім того, номер факсу на сайті «АРБ інвестменс» збігається з номером «Радікал Банку», а єдиними партнерами КУА, вказаним на її сайті, є «Радикал» і, як і раніше, пов'язана з ним страхова компанія «Здорово».
Офіційними власниками «АРБ інвестменс» записано Олександра Носенка — через компанію «Тандем агро», а також Інну Буянову. Цікаво, що вони обидва, очевидно, мають відношення до інших бізнесів колишнього топ-менеджменту "Радикала". Зокрема, Буянова працює директором фірми «Інком 2013», якою володіє Олег Валерійович Куделя — таке саме ім'я має колишній член наглядової ради «Радикала». А Олександр Носенко є співвласником ТОВ «Трак плаза» разом із громадянином США Гаррі Табаком — ще одним колишнім членом правління банку.
Раніше банк мав хороший спосіб на боржників: якщо протягом 30 днів після направлення вимоги не отримував платежів, то мав право зареєструвати він право власності на заставне майно. Однак, можливістю перереєстрації майна в окремих випадках встигла скористатися «АРБ інвестменс».
«Шахраї скоїли злочин не лише проти конкретних клієнтів банку, чиїм майном вони заволоділи, а й проти інтересів держави, оскільки держава виплачує людям гарантовані вклади за вкладами», — зазначає Орєховський.
Чи це турбує колишніх «ефективних менеджерів» фінустанови — риторичне питання.