Як сфотографуватися із примарою бабусі - Bird In Flight
Перші «привиди» на фотографіях з'явилися задовго до Мумлера і пояснювалися просто: процес створення фото вимагав тривалої експозиції, і якщо в цей час ще одна людина ненадовго з'являлася перед об'єктивом, то на фотографії залишався у вигляді розмитої примарної фігури. Найзнаменитіший приклад — портрет чотирирічного сина королеви Вікторії Артура, зроблений 1854 року відомим фотографом Роджером Фентоном. Знімок виглядає моторошно: до малюка, що стоїть у центрі кадру, простягає руки напівпрозора жіноча фігура; але насправді це лише няня на секунду влізла в кадр, злякавшись, що хлопчик звалиться з високого постаменту.
Портрет принца Артура, 1854 року. Фото: Roger Fenton, The Royal Photographic Society Collection, Національний музичний музей
Наш герой цікавий тим, що не лише першим навчився створювати «фотографії привидів» спеціально, а й монетизував це вміння.
Вільям Мумлер працював скромним гравером у бостонській ювелірній майстерні, а фотографічними дослідами займався у вільний час. Помітивши, що сліди, що залишаються на недостатньо добре промитих скляних світлочутливих пластинах, створюють загадкові силуети на нових зображеннях, він зрозумів, що напав на золоту жилу. Ішов 1861 рік, у розпалі була війна між Північчю та Півднем, і вбиті горем родичі загиблих солдатів готові були на все, аби впоратися з втратою.
Місіс Френч і "привид" дитини. Чоловік із двома «привидами». Фото: William H Mumler - Photographymuseum.com
Мумлер кидає майстерню та відкриває фотоательє, що спеціалізується на фотографіях клієнтів разом із родичами, що померли. Виникає цілий сімейний поспіль: дружина Мумлера, відомий медіум, викликаєдуху, сам він знімає. Фотографії виходять іноді пізнаваними, іноді дуже приблизними, іноді не виходять зовсім. Найзнаменитішим знімком у жанрі «спіритичної фотографії» став портрет вдови Авраама Лінкольна Мері Тодд із силуетом убитого президента на задньому плані.