Як у США борються з пробками на дорогах та економлять на машині - Інформація про США, Сполучені Штати
Понад 75 годин на рік проводить середньостатистичний водій-мешканець Вашингтонського мегаполісу в автомобільних пробках. Більше сидять у пробках лише мешканців великого Лос-Анджелеса.
Щоб вирішити проблему, влада на місцях вдається до різних методів регулювання потоку автомашин. Один із них спонукає водіїв залишати машини на парковці та підсідати до інших. Це економить не лише час та гроші.
Оксана Антоненко – американка українського походження. Жінка родом із Києва, у США проживає понад 15 років. Зараз вона живе в містечку Вудбрідж, за 40 кілометрів від американської столиці, бо там дешевше, а отже, є можливість мати власний будинок. Працює жінка у Вашингтоні О.К.
На тягучки жінка час витрачати не хоче, адже запізниться, а громадським транспортом діставатися складно та незручно. "Я поскаржилася подружці, що на роботу їхати стало проблемою і вона сказала: чому ти не використовуєш Слаглайн? Коли я знайшла Слаглайн, це повністю змінило картину", - каже Оксана Антоненко.
Слаглайн – різновид спільного використання автомобіля, коли, наприклад, троє незнайомих людей вирушають на роботу, використовуючи чиюсь одну машину, замість того, щоб кожен їхав своєю. Це є кілька переваг для всіх.
"Доїхати до "Дісі" (Вашингтон, округ Колимбія) коштуватиме доларів 15 у цей час. Так що водії виграють у грошах, виграють у часі. А пасажири виграють тим, що, по-перше, вони не змушені паркуватися у місті, тому що паркування в "Дісі" це проблематично, це дорого і не скрізь її знайдеш, та й плюс економія бензину і всього", - пояснює Оксана.
Справа в тому, що на Вашингтон звідси є двідороги. Одна безкоштовна і на ній постійні пробки, особливо в годину пік. Інша – платна та швидкісна, коштує 15 доларів на один бік, що досить дорого. За ці гроші Оксана може купити майже пів бака бензину. Однак на проїзді цією експрес-трасою можна заощадити, якщо в машині буде щонайменше троє людей – у такому разі проїзд швидкісною платною автострадою буде безкоштовним. У цьому полягає суть Слаглайну – об'єднуватися заради загальної вигоди. А для того, щоб було зручно це робити – створені навіть спеціальні зони.
"Ми зараз на парковці, у передмісті Вашингтона, до міста тут мінімум година, машиною. Ось, власне, як все це відбувається. Це все люди, які приїхали із сусідніх округів, вони тут залишають свої машини, потім вишиковуються там у чергу і сідають в інші машини, які готові доїхати до Вашингтона. Цікаво те, що цю ініціативу громадськості підтримали і на місцях, уряд звернув увагу на те, що люди об'єднуються, і виділив кошти, щоб побудувати ось це паркування, щоб людям було зручніше", - пояснює Юрій Мамон.
Тут усе збудовано на взаємовигоді. Водії, приймаючи пасажирів, не платять за проїзд швидкісною трасою. Пасажири, роблячи послугу водіям, їдуть безкоштовно. Окрім цього, усі виграють у часі.
"Я нічого не плачу, це круто. Розумієш, я не повинен платити за проїзд", - каже один із пасажирів.
"Я зручно доїжджаю до роботи і я можу робити все, що завгодно під час поїздки: подрімати, почитати книгу або перевірити електронну пошту", - каже користувач сервісу Британі Балком.
Оксані на свого пасажира довго чекати не довелося. Пасажир Карл та знімальна група – в Оксаниному авто більше трьох осіб, а це означає, що вона може вільно їхати пошвидкісної платної траси безкоштовно.
"Мчачи швидкісною трасою – це перша вигода, вигода часу. Якщо їхати вранці основною трасою, то це займає годину, півтори, а може навіть і дві – дивлячись у який час. Якщо їхати швидкісною, це буквально 20, ну максимум 30 хвилин, без заторів, без жодних проблем", - пояснює Оксана.
Карл Бровер, пасажир Оксани, Слаглайн користується 18 років. Каже, що це зручно, комфортно, швидко та головне – суттєво урізає його сімейний бюджет.
"Це справді скорочує витрати. Я заощаджую близько чотирьох тисяч доларів на рік. Якщо, наприклад, я був би за кермом, то платив би за бензин, за паркування у Вашингтоні та за проїзд швидкісною трасою. А це було б дорогувато", - пояснює Карл.
"Найдивніше те, що до тебе в машину можуть сісти зовсім незнайомі люди і заснути. І потім, коли ви доїжджаєте до місця призначення, ви повинні їх будити і говорити: ей, я не додому тебе підвіз. Ти повинен уже виходити з моєї машини . І я особисто був у подібних ситуаціях", - каже Карл.
Сьогоднішня подорож для Карла видалася дуже незвичайною, дорогою на роботу він наговорився від душі.
А Оксана далі прямує до свого офісу. Швидше за все, зі своїм пасажиром вона більше ніколи не зустрінеться, адже користувачів сервісу неабияка кількість. Та й вона більше любить бути пасажиром, ніж водієм. Адже не нехтує можливістю заощадити.
"Моя економія, коли я їду на Слаглайн, досить значна. Якби я їхала власним авто без людей, то я б, мабуть, по-перше, я витрачала б приблизно 400-500 доларів на місяць тільки на паркування і на бензин, а якби я, скажімо, їхала швидкісною трасою сама, щоб заощадити час, то я б напевно витрачала 700 доларів і більше на місяць", -каже Оксана.
Слаглайн, мабуть, одна з цих сучасних послуг, коли можна вбити одразу двох зайців, заощадити та зменшити кількість машин у місті.