Як відбирають суддів у Німеччині завжди перемагають найкращі Новини світу та України
Правосуддя - це трохи більше, ніж голос права, вважав французький теоретик держави й права Шарль Луї де Монтеск'є (1689-1755). Саме він сформулював класичну концепцію поділу влади у державі, згідно з якою судова влада, поряд із законодавчою та виконавчою, є її третьою гілкою, яка маю свою чітку роль. Через 250 років реальність виглядає дещо інакше, пише DW.
Вибори чи торги?
У Німеччині – понад 20 тисяч суддів. У своїй діяльності вони "не обмежені вказівками". Суддів у ФРН призначає кожна із 16 федеральних земель, як правило, її міністерство юстиції. Коли йдеться про призначення федеральних суддів, повинен застосовуватися принцип " відбору кращого кандидата " . Цього потребує конституція. Насправді ж процедура відбору суддів є непрозорою.
Колишня голова комітету Бундестагу з правових питань, представник нині опозиційної партії Зелених Ренате Кюнаст (Renate Künast) у 2014 році чітко сформулювала своє обурення:
"Хто заважає або з якихось причин не подобається (провідним партіям - Ред.), того не обирають".
Скарги конкурентів накопичуються
Це спромоглася відчути на собі одна відома юристка, яка у 2015 році претендувала на посаду судді Федерального верховного суду, але її кандидатуру двічі відхилили. На її посаду запропонував міністр юстиції Нижньої Саксонії від Зелених Антьє Нівіш-Леннарц (Antje Niewisch-Lennartz). Призначений був натомість кандидат,близький до ХДС. Згодом юрист програла справу ще й у вищому адміністративному суді в Люнебурзі, куди вона подала позов щодо порушення принципу "відбору найкращого кандидата". Через такі випадки менші партії вимагають термінових реформ у процесі відбору суддів. На їхню думку, домовленості є непрозорими. Згідно з документами, рішення ухвалюються без проведення особистих співбесід із кандидатами. Заборона розголошення інформації після виборів, як вважають критики, робить ситуацію ще гіршою.
Дедалі більше кандидатів-невдах, які претендували на посади у п'яти федеральних судах, висловлюють сумніви щодо об'єктивності рішення Комітету з відбору суддів та захищають себе. Вже в 2014 році видання Der Spiegel анонімно процитувало юриста, який безпосередньо причетний до процесу відбору суддів, який пояснив, що "деякі особи не є бажаними, але про відмову їм відкрито не оголошують".
Суперечливі призначення до Конституційного суду
Голова Бундестагу, представник ХДС Норберт Ламмерт (Norbert Lammert) ще у 2012 році дивувався, як мало "легітимності" потрібно суддям для того, щоб потрапити до Конституційного суду. Як він виявив, "дещо дивно", що вимоги до відбору суддів Конституційного суду нижчі, ніж у випадку з вибором уповноваженого із захисту особистих даних або уповноваженого у справах військовослужбовців.