Як захистити свою честь та гідність

— Останнім часом громадяни нерідко звертаються до нас за юридичною допомогою з таким питанням: чи вправі вони вимагати грошову компенсацію моральної шкоди з людини, яка повідомила про них ганебну інформацію в державні органи, а відомості не підтвердилися? Наприклад, хтось у заяві вказує, що Х. щодо нього вчинив адміністративне правопорушення чи іншу протиправну дію. Проводиться розгляд, що, безумовно, пов'язане з певними морально-психологічними незручностями для Х. Його викликають, відволікають від звичайного життя, він змушений брати участь у перевірці, захищатися від звинувачення. Емоції і душевні переживання тим більше зашкалюють, якщо ганебні відомості явно надумані, як кажуть, висмоктані з пальця. Тут цілком зрозуміло бажання людини компенсувати завдані їй незручності і покарати того, хто, як вважає, «наводить клеп».

Проте далеко не завжди дії такого інформатора закон вважає протиправними. Адже статтею 40 Конституції закріплено право будь-якого громадянина спрямовувати особисті чи колективні звернення до державних органів, які в межах своєї компетенції зобов'язані їх розглянути та дати відповідь сутнісно у визначений термін. Тому інформування державних служб, яке не виходить за межі конституційного права, не буде протиправним, навіть якщо викладені відомості не знайдуть підтвердження. Розглянемо приклад із судової практики.

Громадянин Іванов подав позов до Петрова про грошову компенсацію моральної шкоди за те, що той написав на нього заяву до міліції з приводу образи, факт якої не підтвердився. Позивач міркував так: Петров поширив про мене ганебні відомості і не зумів їх довести, отже,має відповідати за статтею 153 Цивільного кодексу. Ось тільки суд із цим не погодився, вважаючи, що Петров звернувся до компетентного органу щодо захисту своїх інтересів, право на що гарантувала йому Конституція. А те, що факти, повідомлені їм, не знайшли підтвердження, ще не означає, що вони спростовані: хибність їх також не доведена.

Однак зовсім інше рішення винесе суд, якщо заявник зловживає правом на звернення до державних органів і поширює свідомо неправдиву інформацію, яка ганьбить іншого громадянина, бажаючи завдати йому шкоди. Такі дії виходять за межі права на звернення. приклад. Суд задовольнив позов керівника підприємства до трьох своїх працівників про спростування відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь, гідність і ділову репутацію позивача, та грошової компенсації моральної шкоди. Відповідачі звернулися зі скаргою до Адміністрації Президента та звинуватили директора у затримці зарплати, тоді як від її отримання вони самі на знак протесту відмовилися. Суд дійшов висновку, що відповідачі повідомили свідомо неправдиві відомості та їхні дії виходять за межі гарантованого Конституцією права на звернення до державних органів. Дії працівників були визнані протиправними, а позов їхнього керівника — обґрунтованим.

Так що без знання тонкощів закону, захищаючи свої права, легко собі нашкодити некоректним викладом інформації, що, у свою чергу, може поставити під сумнів вашу сумлінність. Рекомендація всім: перш ніж сісти за обвинувальну заяву, зверніться за юридичною допомогою. Зайвим не буде. Оскільки вже давно минули часи, коли позови про захист честі, гідності та ділової репутації були якоюсь рідкістю.