Як з’явилася перша книга
Історія книги тісно пов'язана з розвитком писемності. У давнину на землі не було книг, оскільки люди ще не вміли їх робити. Але необхідність записувати, передавати іншим якісь відомості, досвід, знання виникла у людей дуже давно.
Тому «сторінками» стародавніх книг ставали каміння, стіни печер, щити воїнів. Писали на всьому. Згодом давні люди додумалися писати на глиняних табличках, які потім висушували і обпалювали на вогні. Але чи багато можна було написати на цих сторінках? До того ж книги ці були важкі та негарні.
Коли, наприклад, якийсь учений збирався в дорогу і брав із собою 2-3 такі «книги», йому потрібний був для цього цілий воз. Тому люди продовжували шукати матеріал, з якого можна було б виготовити книжки.
І знайшли… А трапилося це в далекій Африці, де на берегах повноводних рік ростуть удосталь зарості папірусу. Якось стародавні єгиптяни виявили, що волокна цієї рослини перетворюються на сухі вузькі стрічки, які, до того ж, добре вбирають фарбу. Отак і з'явилися книги з папірусу. Окремі листи папірусу склеювали в довгу смугу - сувій. На таких сувої, що досягали завдовжки до 100 метрів, записували різні тексти. Писати на сухих стеблах папірусу було зручно, але згодом такі книжки «ламалися» та розсипалися.
Пізніше книги робили з тонкої козячої, овечої чи телячої шкіри. Перша з них з'явилася в місті Пергамі в Малій Азії, тому і назвали такий папір пергамент. Перший папір був виготовлений в Китаї.