Як змія їсть хвіст
Мене з дитинства цікавила думка, що буде, якщо людину позбавити всіх органонів почуттів. Навіть втративши зору, людина позбавляється звичного світу, оскільки його сприйняття зменшиться на 70-80%. Якщо у нас забрати всі органи почуттів, то світ, у звичному для нас розумінні скінчиться, тому що не буде сприйматися нами зовсім.
На сході існувала практика, що називається «Випробування темрявою». Людину на два тижні спускали глибоко під землю, в приміщення, де абсолютно нічого не видно і нічого не чути.
Після такого півмісячного випробування людина вже ніколи не була колишньою, вона або втрачала розум або розуміла природу розуму. У сьогоднішньому світі плюсом до темряви та тиші людини поміщають у теплий гель, у ньому випробуваний взагалі нічого не відчуває, навіть свого тіла. Чекати на неусвідомлені видіння два тижні не обов'язково, вони починаються дуже швидко.
Зайдемо з хвоста, якщо весь світ, який я бачу, — це лише картинки в моїй свідомості, значить увесь світ вміщений у моїй свідомості, а значить увесь світ є, лише плід мого розуму.
Що було першим курка чи яйце? Коло замкнулося,Уроборос схопив свій хвіст. Змія є тільки коли кусає свій хвіст.
Уявіть, ви граєте в гру, яка моделює світ для гравця, а гравець одночасно моделює всю гру. Гра триває, а гравець існує поки є зв'язок меду грою та гравцем.
Ось як описав цей процес Віктор Пєлєвін у Священній книзі перевертня:
— У «Матриці» є об'єктивна реальність — заміська комора з тілами людей, яким усе це сниться. Інакше портфельні інвестори не дали б грошей на фільм, вони стежать за цим суворо. А насправді все як у «Матриці», тільки без цієї комори. — Цеяк? — Сон є, а тих, кому він сниться, — ні. Тобто вони теж є елементом сну. Дехто каже, що сон сниться сам собі. Але в строгому розумінні «себе» там немає. — Не розумію. — У «Матриці» всі були підключені через дроти до чогось реального. А насправді всі як би підключені через GPRS, тільки те, до чого вони підключені, — такий самий глюк, як і вони самі. Глюк триває лише доти, доки продовжується підключення. Але коли воно закінчується, не залишається жодного hardware, який міг би описати судові виконавці. І жодного трупа, щоб його поховати.
Знову Пєлєвін, для тих хто здатний зрозуміти:
У сприйнятті немає ні суб'єкта, ні об'єкта, а тільки чисте переживання трансцендентної природи, і таким переживанням є все — і фізичні об'єкти, і ментальні конструкти, до яких належать ідеї об'єкта, що сприймається, і суб'єкта, що сприймає…