Як зняти байопік і не потрапити до суду
Коли виникає ідея зняти біографічний фільм, перше питання, над яким замислюються творці майбутньої картини – чи можна працювати над біографічним фільмом без згоди прототипу історії чи його родичів? Теоретично це можливо, проте варто мати на увазі, що це може призвести до судових розглядів.
Також у Статті 24 Конституції України закріплено, що збирання, зберігання, використання та розповсюдження інформації про приватне життя особи без її згоди не допускаються, тому іноді буває непросто уникнути претензій від тієї людини, чиє життя показано у фільмі, навіть якщо ви розповіли глядачеві правду.
У юридичному співтоваристві існує думка, що такого поняття як право на життєпис не існує, тому навіть заручившись дозволом на екранізацію, ви не отримуєте нічого, крім обіцянки героя історії не подавати на вас до суду за порушення права недоторканності особистого життя.
Все-таки варто спробувати викупити у прототипу право екранізувати його біографію, щоб уникнути подальших можливих судових розглядів. При цьому треба мати на увазі, що дозвіл на екранізацію біографії зазвичай включає умову, що прототип, його родичі або спадкоємці братимуть участь у створенні фільму і можуть наполягати на своєму трактуванні образів героїв і подій історії.
Щоб уникнути цього, кінематографісти іноді вигадують альтернативну версію історії, змінюють образи персонажів, винаходять нові факти і, щоб мінімізувати ризик появи претензій, перед початком фільму ставлять дисклеймер - письмову відмову від відповідальності: «Усі персонажі є вигаданими і будь-який збіг із реальними або живими людьми випадково». Але в цьому випадку ви вже не зможете привернути увагу глядачів, назвавшифільм «Гагарін», «Плисецька» чи «Брежнєв».