Явір – історичні місця

р. Івано-Франківськ (стара назва Станіслав)
На місці старовинного села Заболотова польський шляхтич Андрій Потоцький у 1665 р. заснував місто та назвав його на честь свого сина Станіславом. Заснований як фортеця для захисту від набігів кримських татар та опорний пункт польських магнатів Потоцьких у галицькій землі, місто у 1662 р. отримує офіційне визнання та Магдебурзьке право на самоврядування. У ті давні часи Станіслав був невеликою шестикутною фортецею з бастіонами, дерев'яними стінами і земляним валом. Згодом навколо нього спорудили кам'яні стіни та викопали глибокий рів, який наповнювали водою. В'їхати до міста можна було лише через Галицькі (Львівські) або через Тисменицькі (Кам'янецькі) ворота.
Найвідоміша споруда Станіслава та його візитна картка – міська ратуша – побудована у 1666 р. Тодішня ратуша була не лише місцем засідань ради та суду – це був ще й спостережний пункт, але її розібрали через кілька років після турецької облоги 1677 року. Нову споруду звели під керівництвом архітектора Кароля Бене і закінчили 1695 року. Ратуша мала 9 поверхів, на 5-му поверсі вежі знаходився міський годинник, на куполі височіла постать архангела Михайла. 1825 року австрійці зняли фігуру і помістили на її місце свого орла. Під самою галереєю з південного боку стояла бляшана постать єврея, який тримав у руках великий буханець з написом "один гріш", щоб усі знали, який дешевий у Станіславі хліб. У підвалах ратуші, з'єднаних із підземними переходами під фортецею, сиділи злочинці, часто – опришки. Перед ратушею на площі проходили міські ярмарки, в 1754 р. стратили ватажка опришків Василя Баюрака.
Перша залізниця через Івано-Франківськ (зі Львова на Чернівці)була прокладена у 1866 р. Приміщення залізничного вокзалу збудовано у 1905 р.

У 1884 р. відома громадська діячка та письменниця Н. Кобринська провела у місті установчі збори "Товариства українських жінок" (пізніше назва - "Союз українок"). Цим було започатковано організований жіночий рух в Україні.
Починаючи з 1899 року з невеликими перервами у місті жив та творив композитор Денис Січинський (1865-1909). Це були роки розквіту композиторської, диригентської та педагогічної діяльності цього надзвичайно талановитого музиканта. З ім'ям Дениса Січинського пов'язана організація першої на Галичині музичної школи, відкритої 1902 р. за музичного товариства "Баян".
Сьогодні Івано-Франківськ – це великий промисловий та культурний центр Прикарпаття. Обласний центр приваблює туристів своїми архітектурними пам'ятками, храмами, музеями, театром. Міська ратуша, палац князів Потоцьких, центральний корпус Медичної академії, Вірменський костел, Кафедральний собор, Римо-католицький костел, площа Шептицького, будівля залізничного вокзалу, монастир Василіянок, костел і усипальниця Потоцьких (тепер Державний Художній, інших будівель мають велику мистецьку та історичну цінність.
В області є п'ять міст, які згадуються у давньоукраїнських літописах. Серед них Тисмениця (1143), Снятин (1158), Тлумач (1213), Коломия (1240). І найдавніше місто Галич, перша згадка про яке відноситься до 898 року. Пізніше він став столицею могутнього Галицького князівства та Галицько-Волинського держави. На базі пам'яток князівського Галича створено національний заповідник "Давній Галич".
Дорогою до Карпат неодмінно зупиніться в Івано-Франківську - вінзачарує Вас красою історичних ансамблів та багатством історичних пам'яток, спокоєм та затишком середньовічних вуличок, і Вам неодмінно захочеться повернутися сюди ще раз, щоб відчути шарм минулого у комплексі з сьогоденням.