КандинськийВасиль Васильович
Одеський біографічний довідник
Кандинський Василь Васильович (1866-1944)
Василь Васильович Кандинський – український живописець, графік та теоретик образотворчого мистецтва, один із основоположників абстракціонізму.
1893 року В. Кандинський закінчив юридичний факультет. Працював художнім директором Кушнерівської друкарні у Москві (1895).
Кар'єру художника Кандинський вибрав порівняно пізно – віком 30 років. У 1896 р. він влаштувався в Мюнхені і потім залишався в Німеччині до 1914 року. З 1897 р. навчався живопису у приватній студії А. Ашбе. У 1900 р. вступив до Мюнхенської академії мистецтв, де навчався у Франца фон Штука.
Сім'я Кандінських. Одеса, кінець ХІХ ст.
Організаційний досвід, здобутий Кандінським у “Фаланзі”, дозволив йому у 1904 році, в черговий приїзд до Одеси, зайнятися пошуками нових шляхів діяльності Товариства південноукраїнських художників.
У 1910 та 1912 рр. також брав участь у виставках художнього об'єднання "Бубновий валет". У роки він виробляє новаторську концепцію “ритмічного” використання кольору у живопису.
У 1909 р. Кандинський організував "Нове мюнхенське художнє об'єднання", в 1911 р. - альманах і групу "Синій вершник", членами якої стали відомі художники-експресіоністи, Франц Марк, Олексій Явленський, Маріанна Верьовкіна, а також Пауль Клеє. Тоді ж у нього відбулася перша персональна виставка.
Розквіт творчості художника припадає на роки, коли він викладав на літніх курсах при Мюнхенській художній школі (Münchner Malschule Phalanx), яка виїжджала до містечка Кальмюнц (Kallmünz), розташованої в мальовничій місцевості при злитті Фільса та Нааба. У побутіце містечко зветься “Перлини Оберпфальця”. Тут 35-річний Кандинський близько зійшовся з Габріелою Мюнтер (Gabriele Münter), 26-річною слухачкою школи. Однак він не оформив шлюб, хоча 1911 року розлучився зі своєю дружиною. Після початку Світової війни вони розлучилися у зв'язку з від'їздом Кандинського до України, але у 1915 році знову провели разом три місяці у Стокгольмі.
У 1914 р. митець повернувся до Москви. У наступні роки працював над реалістичними та абстрактними полотнами.
Після революції 1917 року Кандинський активно займався громадською роботою.
У 1918 р. він брав участь в організації охорони пам'яток, створенні Музею мальовничої культури та української академії художніх наук, викладав у ВХУТЕМАСі та видав свою автобіографічну книгу “Ступені”.
У 1918-1919 pp. він був членом художньої колегії Відділу ІЗО Наркомпросу, у 1919-1921 рр. – головою Всеукраїнської закупівельної комісії, вченим консультантом та завідувачем репродукційної майстерні, почесним професором Московського університету. Кандинського також було обрано віце-президентом РАХН. Продовжував він і писати – у цей період, зокрема, створено декоративні композиції на склі “Амазонка” та “Амазонка у горах”.
У Берліні Василь Кандинський почав викладати живопис і став визначним теоретиком школи “Баухауз”. Незабаром Кандинський отримав всесвітнє визнання як один із лідерів абстрактного мистецтва.
У 1928 р. митець прийняв німецьке громадянство, але коли у 1933 р. до влади прийшли нацисти, емігрував до Франції.
З 1933 по 1944 рік він жив у Парижі, беручи активну участь у міжнародному художньому процесі.
1939 року Василь Кандинський прийняв французьке громадянство.
