Кіста Беккера
Кісту Беккер називають ще грижею або бурситом підколінної ямки, це випинання в районі підколінної ямки, що є наслідком запалення в колінному суглобі.
У половини людей на задній стороні колінного суглоба між сухожиллями знаходиться слизова межсухожильна сумка, це один з варіантів нормальної анатомічної будови. При запаленні колінного суглоба відбувається накопичення рідини, що проникає через тонкі щілини міжсухожильну сумку. Сумка зростає у розмірах, виникають болі та спостерігається обмеження рухів у колінному суглобі.
Підколінна кіста Беккера може виникнути при хворобах та посттравматичних змінах менісків та запальних, таких, наприклад, як ревматоїдний артрит захворюваннях.
На перших етапах захворювання кіста Беккера не виявляє жодних ознак або їй супроводжують слабкі неприємні відчуття. З подальшим збільшенням розмірів кіста поступово здавлює сусідні нерви, з'являються болі, можливе поколювання та оніміння в ділянці підошви. Виникають проблеми із згинанням колінного суглоба.
При огляді часто візуально спостерігається утворення пухлини в підколінній ямці. При пальпації відчувається пружна та щільна пухлина. Пальпації супроводжує слабка болючість.
У разі розриву кісти Беккера рідина із сухожильної сумки потрапляє у м'язи, результатом чого є болі та набряк задньої частини гомілки. Іноді кіста Беккера перетискає вени гомілки, що призводить до застою крові, утворення флебітів та тромбів. Тромб, що відірвався, може пройти навіть у легені і бути причиною тромбоемболії легеневої артерії, це дуже небезпечне для життя ускладнення.
Значно рідше тиск кісти на сусідні тканини викликаєсукупність ознак здавлення, які виявляються у грубому порушенні обмінних процесів у м'яких тканинах та кістках, наслідком чого є розвиток некрозів та остеомієліту.
Діагноз кісти Беккера виставляє травматолог, або ортопед на основі характерної клінічної картини. Підтверджується діагноз УЗД та МРТ колінного суглоба. В особливо складних випадках діагноз підтверджують артроскопію колінного суглоба, після чого здійснюється планування операції.
Оперативне, або консервативне лікування кісти Беккера проводять у відділенні ортопедії та травматології
Консервативне лікування включає пункцію кісти Беккера, видалення запальної рідини з подальшим введенням в порожнину міжсухожильної сумки кортикостероїдних засобів (гідрокортизону). Одночасно проводиться терапія основного захворювання, наприклад, ревматоїдного артриту, видалення пошкодженої частини меніска та подібних патологій.
Оперативне лікування кісти Беккера призначають, якщо хвороба триває вже довго, пухлина досягла значних розмірів, нерви, кровоносні судини та м'які тканини, перебувають у стані здавлення, обмеження згинання колінного суглоба досить помітне і консервативна терапія не принесла успіхів.
Операція, яку роблять під місцевим наркозом, полягає у здійсненні невеликого розрізу, після чого кісту Беккер виділяють, а місце з'єднання сухожильної сумки з колінним суглобом прошивають і перев'язують. Потім кісту видаляють.