Княже весілля - Весільна обрядовість Вчора
Княже весілля
Великокнязівські, а згодом царські весілля починалися оглядом дівчат: у царський палац із різних кінців держави звозили дівчат із дворянських пологів, цар дивився на них і вибирав собі наречену на смак.
Коли великий князь Василь Іванович збирався одружитися, то на огляд йому надали півтисячі дівчат. Іоан Васильович Грозний наказував князям, дворянам і дітям, боярським звідусіль звозити своїх дочок-дівок.
Так, при другому одруженні Олексія Михайловича Романова дівчата були зібрані в будинок Артема Сергійовича Матвєєва, і цар, в опір прийнятому здавна звичаю не відвідувати будинків своїх підданих, дивився на них у віконце з потаємної кімнати. Він вибрав трьох і наказав довіреним жінкам оглянути їхні душевні та тілесні гідності. І потім уже, за рекомендацією цих доглядачок, обрав Наталю Кирилівну. Вибрану царську наречену вдягали в дорогоцінні шати, перевели до палацу, де вона жила в досконалому відчуженні від царя аж до вінчання. Тобто за цей час цар Олексій Михайлович жодного разу не побачив свою наречену.
У царських весіллях цар сидів з нареченою за одним столом, і всі вітали. По чотирьох кутках кімнати встромляли по стрілі, а на стріли вішали хутра соболів. У царських весіллях на ліжку спочатку настилали снопи. На снопи клали килим, а на нього перини. На весіллі Михайла Федоровича було покладено сім перин одна на одну.
У царських весіллях нареченого, що займав місце нареченого, біля нареченої зводили з місця під руки. Ці звичаї сходки (зближення) жениха з нареченою були однакові й у царських весіллях, з тією різницею, що у весіллі царів усе це відбувалося у тому самому палаці. Цар збирався до однієї з палат, майбутня цариця до іншої. Спочатку цариця йшла вгранову палату; їй передував священик і кропив святою водою місце, де їй мало сідати. Біля нареченої неодмінно сідав хтось із знатних князів. Коли все це було влаштовано, то посилали сказати цареві. Цар відправляв, перш за все нареченого батька: той, увійшовши в царицю палату, кланявся на всі боки, ударяв чолом майбутньої государині і сідав на великому місці біля дружини своєї, якщо вона була тут, посидівши трохи, цей наречений батько посилав до царя одного боярина з промовою: «Государ цар і великий князь всієї України! Боярин (такийсь) наказав говорити: просячи у Бога милості, час тобі йти государю до своєї справи! Государ вставав, приймав благословення митрополита і з усім своїм потягом йшов у гранові палату, а попереду його йшли двоє духовних осіб: Благовіщенський протопоп із хрестом та хрестовим тижневим священиком. Священик кропив водою шлях, тисяцький вів царя під руку, за ним прямували стольник із ковпаком та стряпчі. Прибувши до палати і благословившись, цар підходив до свого місця; великий друг піднімав посаджене біля нареченої обличчя, а цар сідав на його місце біля майбутньої дружини.
Надворі перед ганком стояло безліч осідланих коней і колимок або каптанів. У царському одруженні шлях до церкви вистилався камінням, і двадцять чоловік боярських царицьких дітей спостерігали, щоб ніхто не переходив між нареченим і нареченою.
У царських весіллях 16 століття вінчання відбувалося після обідні, а 17-ввечері, і тоді висока пара вінчалася відразу ж після прибуття до храму.
Після вінчання на царських весіллях весь поїзд вирушав у той спокій, де було закручування. Але коли в 16 столітті весілля відбувалися після обідні, то цариця вирушала до своїх покоїв; свічки та короваї відносили в сінник до ліжка, а цар їздив монастирями і, повертаючись,додому, посилав кликати дружину та всіх гостей до обіду.
У царських весіллях государя годували перед сінником у сінях, а царицю, за старовинним звичаєм, у сіннику. Взявши курку, наречений повинен був, за старовинним звичаєм, відламати в неї ніжку і крило і кинути через плече назад. За іншими звістками, цей обряд відбувався перед укладенням молодих у ліжко. Під час годування наречених чоловік подавав гостям вино, і всі пили з вітаннями. Потім наречених знову укладали в ліжко, а гості поверталися в колишню кімнату і продовжували веселитися, сурмили в сурми, били в бубни та накроми.
На царських весіллях царі їли у мильнях, а цариці у хатинках. По виході з мильні попереду сваха несла горщик чи два на одному блюді з кашею; сваха годувала нею і чоловіка та дружину. У цей час відбувався обряд розкриття. Боярин, названий батько царський, розсовував стрілою покрив, що затуляв царицю; до того часу, навіть після вінчання, її ніхто не бачив; тільки після обряду всі підходили до неї і могли щастя побачити її світлі очі. Після цього всі йшли до столу.
Царські весільні обряди тривали кілька днів. Усі підносили до царя дари. Зате і цар у ці дні, світлі, радісні в його житті, мав право та можливість щедро винагороджувати всіх. Не забував пригноблених та жебраків, відвідував богадільні та в'язниці і відпускав на волю в'язнів, ув'язнених за борги або за неважливі злочини. Не завжди, втім, дари, що підносяться царями приймалися, так, при одруженні цариці Наталії Кирилівни цар їх не прийняв.
Згодом Імператорські весілля стають більш пишними і помпезними, набуваючи світського характеру. Покрій весільних костюмів «відходить від боярського», який із несуттєвими змінами існував до кінця 17 століття, і слідуємоді, стаючи все більш розкішними. Обрядовий канон незначно змінюється, зникають деякі тонкощі та деталі.