Коли надчутливі хлопчики та дівчатка стають чоловіками та жінками

У міру дорослішання надчутливих підлітків відмінності між представниками різних статей стають дедалі помітнішими. Подібно до невеликих розбіжностей курсу у відправній точці подорожі, різниця у вихованні може привести надчутливих чоловіків і жінок до різних кінцевих точок.

Загалом самооцінка у чоловіків вища, ніж у жінок. Якщо батьки цінують свого надчутливого сина (як Чарлза в розділі 1), тоді у дорослому віці він не відчуває нестачі впевненості у собі. Я бачила й іншу крайність – безліч надчутливих чоловіків, переповнених ненавистю та зневагою до себе, недивними після довгих років, протягом яких цих чоловіків відкидали батьки.

Дослідження за участю чоловіків, які з дитинства виявляли сором'язливість (вважаю, більшість належали до СЧЛ), показало, що вони одружуються в середньому на три роки пізніше за інших людей, обзаводяться першою дитиною на чотири роки пізніше, знаходять стабільну кар'єру на три роки пізніше, що, у свою чергу, призводить до нижчих професійних здобутків. Ця ситуація може відображати поширену в культурі упередженість проти сором'язливих чоловіків або недостатню впевненість у собі. Крім того, вона може вказувати на різновид обережності та повільності, яка є нормальною для СЛЛ, або ж на інші цінності, окрім сім'ї та кар'єри, – можливо, духовні чи творчі цілі. Так чи інакше, якщо і ваше просування по життєвих віхах було сповільненим, то в цьому ви не самотні.

Для порівняння: під час того ж дослідження з'ясувалося, що сором'язливі жінки просуваються традиційними життєвими віхами вчасно. Сором'язлива жінка з набагато меншою ймовірністюпрацює чи продовжує працювати після заміжжя, немов користуючись патріархальною традицією переселятися з батьківського дому в чоловік, не бачачи необхідності вчитися забезпечувати себе.

Однак у старших класах школи тим самим жінкам зазвичай притаманні «стримана самостійність, інтерес до інтелектуальних проблем, високий рівень домагань та незалежність суджень». Можна тільки здогадуватися про те, яку напругу в житті цих жінок створюють їхня «стримана самостійність», потреба жити своїм розумом та переконаність, що єдиний безпечний та тихий оазис для них – традиційний шлюб.

Багато жінок, з якими я розмовляла, вважали свій перший шлюб помилкою, спробою порозумітися зі своєю надчутливістю, залучаючи в життя ще одну людину або примирившись з безпечною роллю. Не знаю, чи вищий серед них рівень розлучень, але розлучаються вони, швидше за все, з інших причин, ніж інші жінки. Очевидно, у надчутливих жінок зрештою виникає бажання взаємодіяти із суспільством поодинці, і навіть знайти застосування своєї розвиненої інтуїції, креативності та інших талантам. Якщо в першому шлюбі вони не мали можливості розвиватися, він просто став сходинкою при переході з дому до незалежності, коли жінки нарешті підготувалися до таких змін.

Марша – безумовно одна з них. Вона вийшла заміж зовсім молодою, і лише після 40 років у неї розвинулися творчі та інтелектуальні здібності, очевидні ще у шкільні роки. У разі Марші (і ще третини жінок, з якими я розмовляла) небажання виходити у великий світ пояснюється не лише надчутливістю. Всі ці жінки мали неприємний і небажаний сексуальний досвід – наприклад, у Марші з братами. Молодим жінкам відомо, як стрімко падаєсамооцінка в пубертатний період навіть без явних сексуальних домагань – ймовірно, щойно вони починають усвідомлювати свою роль сексуальних об'єктів. Надчутливі дівчата ще виразніше розуміють, що все це означає, і у списку своїх пріоритетів самозбереження ставлять на перше місце. Одні переїдають, щоб стати непривабливими, інші віддають увесь час навчанню чи тренуванням, щоб цього часу у них зовсім не залишалося, треті рано обирають собі хлопця та розраховують на його захист.

За словами Марші, період її лідерства та блискучих успіхів у навчанні закінчився з початком старших класів, як тільки у неї виросли груди (розміром трохи більше середнього). Несподівано вона виявила, що постійно привертає увагу хлопчиків. Вона почала в будь-яку погоду одягати в школу мішкуватий верхній одяг і намагалася стати непомітною. І, крім того, в лідерах на той час ходили, як вона висловилася, «дурні, вічно хихикаючі дівчата, схиблені на хлопчиках». Вона не могла і не хотіла стати однією з них.

Проте уникнути докучань Марші не вдавалося. Якось двоє однокласників наздогнали її і без дозволу поцілували. Марша повернулася зі школи з жахом, увійшла до будинку і побачила справжню або породжену уявою щура (вона так і не зрозуміла, що саме бачила), що шмигнула зі сходів їй назустріч. З того часу багато років вона бачила щурів щоразу, коли з кимось цілувалася.

У 16 років вона вперше закохалася, але розірвала стосунки, вирішивши, що надто зблизилася зі своїм обранцем. Вона залишалася незайманою до 23 років, поки одного разу її не зґвалтували на побаченні. Після цього Марша, прагнучи уникнути насильства, сама віддавалася кожному, хто її добивався, - «крім хлопців, які мені по-справжньому подобалися». Потім були невдалий шлюбі насильство в ньому, довге очікування припливу сміливості, щоб розлучитися з чоловіком, і початок творчої кар'єри.

Словом, ми знову бачимо гендерні відмінності у проявах надчутливості. Коли надчутливі хлопчики стають чоловіками, їх шляхи з іншими чоловіками розходяться, життя йде в іншому темпі і виявляється іншою за характером. Бути надчутливим для чоловіка – ненормально. А від жінок надчутливості чекають. Надчутливі дівчатка виявляють, що дуже просто слідувати шляхом традиційних цінностей, навіть не спробувавши дізнатися, як це – жити у великому світі.